Engel und Dämonen der Peripherie: Essays

by Yuri Andrukhovych, Sabine Stöhr (Übersetzer)

Нова книжка "вибраних спроб" Юрія Андруховича містить есеїстичний доробок автора за останні сім років. Уміщені тут тексти, раніше розпорошені в численних українських та зарубіжних збірниках і періодичних виданнях, не завжди доступних для вітчизняного читача, протягом 1999-2006 років виходили друком на шпальтах "Дзеркало тижня", "Критика", "Потяг 76", "Столичные новости", "Gazeta Wyborcza", а також в антологіях "Europaexpress: Ein literarisches Reisebuch" (Eichborn Berlin, 2001; есей "Справжня історія однієї Європи") і "Ich bin nicht innerlich: Annäherungen an Gottfried Benn" (Klett-Kotta, 2003; есей "Ґотфрид Беннб спроба абетки").
Книжку надруковано за авторським правописом із застосуванням деяких правописних засад, що ними послуговується часопис "Критика"

Genres: Nonfiction, Ukraine, Ukrainian Literature

217 pages, Paperback

First published January 1, 2006

About the author

See also:
UKR Юрій Андрухович
BLG/RU Юрий Андрухович

Yuri Andrukhovych (13 March 1960, Ivano-Frankivsk) — is a contemporary Ukrainian writer, essayist, poet, translator and public figure. Among his most notable works are novels Рекреації (Recreations, 1992), The Moscoviad, (Московіада, 1993), Perverzion (Перверзія, 1996), Twelve circles (Дванадцять обручів, 2003), The Secret (Таємниця, 2003), and Justicia's lovers (Коханці юстиції, 2017).

Andrukhovych's biggest literary awards include:
* BBC Ukraine "Book of the Year" (2018) for novel «Justicia's lovers»

Reviews

[Paul]

Це мабуть найкраща збірка нової української есеїстики, яку я зустрічав!

[Łukasz]

Uwielbiam ten sarkastyczny ton w stosunku do państw Międzymorza. Tym razem na tapecie Ukraina marząca o na poły utopijnej Polsce, ale z drugiej strony liny ciągnięta przez Rosję. Przy okazji Jurij rozbawił mnie do łez ale też pokazał ten nostalgiczny patriotyzm, do którego mam słabość. Dobra lektura!

[Jane Doroshenko]

Романтична підбірка новел яка зачаровує і затягує у такий близький та далекий шарм українських Карпат.

[Zapatoo]

Zwanzig Essays zur Ukraine und zu Europa. Eigentlich ist sein Narrativ ganz klar, die Ukraine sind Europa - und das mehr als manches andere. In den Fällen, in denen er auf ein Nicht-Europa, auf ein Asien, das nicht Europa sei, verweist und sich darum bemüht Alteritäten aufzubauen, wird die Argumentation dünn, bisweilen sogar zutiefst fremdelnd. Seine Peripherien, in einer davon die Ukraine (oder vielleicht: die beiden Ukraine) liegend (mit eindeutigen europäischen Neigungen), erscheinen bisweilen eindimensional, ganz so als wäre auch ein Zentrum etwas eindeutiges.
Man würde seinen Essays aber Unrecht tun, wenn man ihnen nicht zuspräche, dass es interessantes und lesenswertes Ausloten der zukünftigen Perspektiven (auch jetzt: 10 Jahre später!) eines Europas und einer Ukraine ist – das Hinterfragen der Konstruktionen von Grenzen, seien sie auf Grundlage natürlicher Gegebenheiten oder sonstwie konstruiert, erfolgt tastend und sprachlich reizvoll. Und häufiger zutreffend, als danebenliegend: Europa ist eine Art geographische Amöbe, die immer wieder ihre Umrisse ändert. […] Seine Grenzen sind gleichzeitig überall und nirgens. (S. 207)