Москаль-чарівник

by Ivan Kotliarevsky, Іван Котляревський, Леся Пархоменко (Обробка тексту)

Ілюстрована адаптація п'єси «Москаль-чарівник» (1819) Іван Котляревський.

Відтепер твори класиків української літератури набули нового і несподіваного вигляду: серія «Класні комікси» доводить, що шкільна програма може і повинна бути цікавою. Ти вже прочитав повість Григорія Квітки-Основ’яненка «Конотопська відьма» у повному обсязі? Саме час перегорнути сторінки коміксу за цим твором. По-перше, це корисно – хороші оцінки з літератури гарантовано. По-друге, стильно – начитана людина завжди цікава у спілкуванні. І головне, ти зрозумієш, що твори класиків ніколи не виходять з моди.

56 pages, Paperback

First published January 1, 1819

About the author

Poet and playwright; the ‘founder’ of modern Ukrainian literature. After studying at the Poltava Theological Seminary (1780–9), he worked as a tutor at rural gentry estates, where he became acquainted with folk life and the peasant vernacular, and then served in the Russian army (1796–1808). In 1810 he became the trustee of an institution for the education of children of impoverished nobles. In 1812 he organized a Cossack cavalry regiment to fight Napoleon Bonaparte and served in it as a major (see Ukrainian regiments in 1812). He helped stage theatrical productions at the Poltava governor-general's residence and was the artistic director of the Poltava Free Theater (1812–21). From 1827 to 1835 he directed several philanthropic agencies.

Іван Котляревський - український письменник, поет, драматург, зачинатель сучасної української літератури, громадський діяч. Підтримував зв'язки з декабристами. Його поема «Енеїда» (1798) стала першим в українській літературі твором, написаним народною мовою.

Творчість Котляревського має основоположне значення в іс­торії становлення нової української літературної мови. В умо­вах занепаду всіх різновидів староукраїнської писемної мови його поема «Енеїда», п'єси «Наталка Полтавка» і «Москаль-чарівник», написані на основі живого усного мов­лення народу, започаткували новий етап фор­мування літературної мови.