What do you think?
Rate this book
Київські прохачі
Оповідання «Київські прохачі» присвячене Подолу, що в Києві, та його мешканцям-жебракам. І не тільки.
Ivan Nechuj-Levyckyj-Kyivski prohachi.
Ivan Nechuj-Levyckyj-Kyivski prohachi.
120 pages
Published January 30, 2014
1 person is currently reading
5 people want to read
About the author
Іван Нечуй-Левицький
66 books37 followersУкраїнський прозаїк, перекладач. Народився 25 листопада 1838 року в м. Стеблеві Київської губернії, в сім’ї сільського священика.
У 7 років віддали в науку до дядька, який вчителював у духовному училищі при Богуславському монастирі.
У 14 років вступив до Київської духовної семінарії, де навчався з 1853 по 1859 рік.
Закінчивши семінарію, рік хворів, а потім деякий час працював у Богуславському духовному училищі викладачем.
1861 року вступає до Київської духовної академії.
1865 року закінчує академію із званням магістра, але відмовляється від духовної кар’єри й викладає російську мову, літературу, історію та географію в Полтавській духовній семінарії в гімназіях Каліша та Седлеця.
Одночасно з педагогічною діяльністю починає писати.
З 1873 року працює у Кишинівській чоловічій гімназії викладачем російської словесності, де очолює гурток прогресивно настроєних учителів.
Потрапляє під таємний нагляд жандармерії.
1885 року І.Нечуй-Левицький йде у відставку й перебирається до Києва, де присвячує себе винятково літературній праці.
До кінця життя І. Левицький жив майже у злиднях.
Останні дні провів на Дегтярівці, у так званому «шпиталі для одиноких людей», де й помер без догляду 2 квітня 1918 року.
Ivan Nechuy-Levytsky was born on 25 November 1838 to a family of a peasant priest in Stebliv (Cherkasy region of central Ukraine). In 1847 entered the Boguslav religious school. Upon graduating from the Kiev Theological Academy (1865) he taught Russian language, history, and geography in the Poltava Theological Seminary (1865–1866) and, later, in the different gymnasiums in Kalisz (Congress Poland), Siedlce (Congress Poland, 1867–1872), and Kishinev (Bessarabia, 1873–1874). He started writing in 1865, but due to Russian imperial censorship his works appeared only in Galician periodicals, such as the journal Pravda, Dilo, and Zoria (Lviv).
He died in 1918 in one of almshouses of Kiev.
У 7 років віддали в науку до дядька, який вчителював у духовному училищі при Богуславському монастирі.
У 14 років вступив до Київської духовної семінарії, де навчався з 1853 по 1859 рік.
Закінчивши семінарію, рік хворів, а потім деякий час працював у Богуславському духовному училищі викладачем.
1861 року вступає до Київської духовної академії.
1865 року закінчує академію із званням магістра, але відмовляється від духовної кар’єри й викладає російську мову, літературу, історію та географію в Полтавській духовній семінарії в гімназіях Каліша та Седлеця.
Одночасно з педагогічною діяльністю починає писати.
З 1873 року працює у Кишинівській чоловічій гімназії викладачем російської словесності, де очолює гурток прогресивно настроєних учителів.
Потрапляє під таємний нагляд жандармерії.
1885 року І.Нечуй-Левицький йде у відставку й перебирається до Києва, де присвячує себе винятково літературній праці.
До кінця життя І. Левицький жив майже у злиднях.
Останні дні провів на Дегтярівці, у так званому «шпиталі для одиноких людей», де й помер без догляду 2 квітня 1918 року.
Ivan Nechuy-Levytsky was born on 25 November 1838 to a family of a peasant priest in Stebliv (Cherkasy region of central Ukraine). In 1847 entered the Boguslav religious school. Upon graduating from the Kiev Theological Academy (1865) he taught Russian language, history, and geography in the Poltava Theological Seminary (1865–1866) and, later, in the different gymnasiums in Kalisz (Congress Poland), Siedlce (Congress Poland, 1867–1872), and Kishinev (Bessarabia, 1873–1874). He started writing in 1865, but due to Russian imperial censorship his works appeared only in Galician periodicals, such as the journal Pravda, Dilo, and Zoria (Lviv).
He died in 1918 in one of almshouses of Kiev.
Ratings & Reviews
Friends & Following
Create a free account to discover what your friends think of this book!
Community Reviews
Displaying 1 - 2 of 2 reviews
June 7, 2024
1901-й рік.
У Києві процвітає новий вид бізнесу - прохацтво. Сліпий, глухий, скалічений, старий, босий, німий, юродивий, пиятик або ж просто хитрий притвора - після церковної служби міщани подають їм усім. Кому бублики з пиріжками, кому хліб, а кому і монети кидають.
Хтось йде у прохачі з безвиході, а дехто може й будинок побудувати на "напроханих" грошах.
Аж тут серед прохачів опиняється і наша головна героїня...
Перфектний "нечуйлевицький" стиль опису персонажів, коли після кількох слів опису можна досконало уявити героя, його манери та міміку; прогулянки дореволюційними вулицями Києва; життєві повороти сюжету - все це створює атмосферу тодішнього Києва і киян з їхнім непростим життям.
У Києві процвітає новий вид бізнесу - прохацтво. Сліпий, глухий, скалічений, старий, босий, німий, юродивий, пиятик або ж просто хитрий притвора - після церковної служби міщани подають їм усім. Кому бублики з пиріжками, кому хліб, а кому і монети кидають.
Хтось йде у прохачі з безвиході, а дехто може й будинок побудувати на "напроханих" грошах.
Аж тут серед прохачів опиняється і наша головна героїня...
Перфектний "нечуйлевицький" стиль опису персонажів, коли після кількох слів опису можна досконало уявити героя, його манери та міміку; прогулянки дореволюційними вулицями Києва; життєві повороти сюжету - все це створює атмосферу тодішнього Києва і киян з їхнім непростим життям.
September 22, 2024
Якщо хочете побачити Київ початку ХХ століття - обов'язково читати.
Displaying 1 - 2 of 2 reviews