Предок

by Natalena Koroleva, Наталена Королева

Авторка історичних повістей та легенд Наталена Королева (1888 - 1966) - дочка польського графа й іспанки зі старовинного роду. Своєрідне європейське виховання, широта інтересів дозволили письменниці звернутися і до європейських, і до світових тем, окрім суто українських. Повісті та легенди, що увійшли до видання, переносять читача у давні часи.
Історична повість «Предок» базується на сімейних легендах авторки.
До книжки увійшов цикл «Легенди старокиївські», написання яких було завершено на початку 40-х років минулого століття. Це 25 легенд-оповідань, кожне з яких містить цілий комплекс ідей, думок, фактів, спостережень, художніх перевтілень.

Genres: Ukrainian Literature

670 pages, Hardcover

Published January 1, 1991

About the author

Koroleva, Natalena [Королева, Наталена] (née Dunin-Borkowska), b 3 March 1888 in San Pedro-de-Cordena near Burgos, Spain, d 1 July 1966 in Mělník, Czechoslovakia. Writer. She grew up in Spain (home to her aristocratic Spanish mother), Ukraine, France, and Italy; she later described her years spent in Kyiv when she attended the Institute for Daughters of the Nobility in her novel Bez korinnia (Without Roots, 1936). She studied archeology and history in Paris, Saint Petersburg, and Rome; and took part in archeological excavations in Pompei, Alexandria, Armenia, and Iran. During the First World War she volunteered as a Red Cross nurse and was seriously wounded. She immigrated to Czechoslovakia in 1919, joined the diplomatic mission of the Ukrainian National Republic in Prague as a translator, and later married Vasil Koroliv-Stariy. Her first works were written in French and appeared in 1904. In 1919 her first story in Ukrainian was published in the weekly Volia (Vienna). Some of her writings are based on her historical and archeological studies. Her works consist of autobiographic stories, recollections, legends, and exotic stories set in biblical or medieval times in such places as Caucasia or Persia. Among them are the collection Vo dni ony (Once upon a Time, 1935), the novella 1313 (1935), the collection Inakshyi svit (A Different World, 1936), the autobiographic novella Bez korinnia (Without Roots, 1936; 3rd rev edn, 1968), the historical novel Son tini (A Dream of a Shadow, 1938), the collection Legendy starokyïvs’ki (Ancient Kyivan Legends, 2 vols, 1942–3), and the historical novellas Predok (An Ancestor, 1961) and Quid est veritas? (1961). Many of her stories appeared in Western Ukrainian and émigré periodicals, particularly in the journal Dzvony. She also translated works into Ukrainian, including Thomas à Kempis's Imitation of Christ (1923). The majority of her writings appeared in Ukraine in the compilations Bez korinnia (2007) and Tvory (Works, 2010).

Reviews

[Oleksandr Zholud · Rating 3 out of 5]

Український огляд нижче (Ukrainian language review is below)

I’ve read it now because this year I plan to read more of Ukrainian classics, so I took From Kulish to the present day: 100 iconic novels and novellas in Ukrainian (Ukr) and decided to go through the list as it is composed, i.e. chronologically. This is the #37 in the list. The novel’s title is Ancestor and it was originally published in 1937.

I have not read anything by this author before. Natalena Koroleva is probably the Ukrainian author with the longest list of names - her full name is Carmen-Alfonso-Fernanda-Estrella-Natalena Andriana Dunin-Borkovska, née Koroleva. She is one of several authors who worked outside of Ukraine, because during the events of 1917-1919 she left these lands and never returned. She is certainly an interesting multilayered personality-from her award for bravery during the First World War (she was a nurse at the front) to her knowledge of many languages, not only European but also Arabic.

This is a historical novel with many footnotes, which I will discuss later. The novel begins with a historical event - after the death of the King Consort of Castile, King of Leon and Granada Philip I the Beautiful (1478-1506), his widow Juana (Juana la Loca) was convinced for some time that he would be resurrected, so she did not allow him to be buried but traveled with his body across Europe. The protagonist of the work is Carlos de Laserda, a young knight in the queen's household. He is supposed to marry Catalina, but he loves her sister Beata, who is the queen's “friend.” Beata loves him too, but she is sure it is a sin. So after some time he formally marries Catalina and makes Beata his “lady of the knight's heart,” after which both sisters (voluntarily) become nuns, and Carlos sets out on a pilgrimage to Jerusalem. At first, he was secretly protected by his jura (the author's translation of ‘maestro de armos’ = weapon teacher, who was respected in the family by both masters and servants, and who was not considered a “servant”), but accidentally “lost” him. In Africa, Carlos almost died, but he was rescued by local monks. After many adventures, he reached Jerusalem, and when he met a poor Spaniard who was captured there, he replaced him in captivity, where he met another prisoner, Adam from Volyn (Northern Ukraine), which finally gives the reader an understanding of how this ancestor (see the title) ended up on Ukrainian lands.

Additionally, it is interesting that the characters, like the author, are Catholics, and the indirect references to the early Cossacks are more like descriptions of robbers ("Fill your sadness with mead! And I will make you a promise that I will bring you a hundred... a thousand... of women-slaves! I'll bring them to you tied to a rawhide belt!").

As for the notes, of which there are 417 in the novel, they are divided into several groups:
1. Indication that the described event or person is historically true
2. Confirmation of “fantastic” descriptions (e.g., cheetahs as pets) by the author's own experience living in Africa and Asia
3. The author's dispute with the editors and readers of the first edition of the text, in particular, the use of old Ukrainian words
In general, the text is interesting, but most of the other works on the PenClub list appealed to me more.


Цей твір авторки увійшов у 100 українських романів за версією пенклубу. Я раніше не читав нічого цієї авторки. Natalena Koroleva – мабуть українська авторка з найдовшим переліком імен – її повне ПІБ - Кармен-Альфонса-Фернанда-Естрелья-Наталена Андріанівна Дунін-Борковська, у шлюбі Королева. Вона одна з кількох авторів, що творили поза межами України, бо під час подій 1917-1919 вона полишила ці землі і більше не поверталась. Це – безумовно цікава багатошарова особистість – від її нагороди за хоробрість під час першої світової (була медсестрою на фронті) до знання багатьох мов, не лише європейських, а й арабської.

Це – історичний роман з великою кількістю приміток, про які пізніше. Починається роман з історичної події – після смерті короля-консорта Кастилії, короля Леону та Гранади Філіпа I Вродливого (1478-1506), його дружина Хуана (Juana la Loca) певний час була впевнена, що він має воскреснути, тому не давала його поховати, а подорожувала його тілом Європою. Головний герой твору - Карльос де Лясерда, молодий лицар у почті королеви. Він має одружитись з Каталіною, проте любить її сестру Беату, яка є «подружкою» королеви. Беата теж його любить, але впевнена, що це гріх. Тож за певний час він формально одружується з Каталіною, а Беату робить своєю «дамою серця лицаря», після чого обидві сестри (добровільно) йдуть у черниці, а Карльос підправляється у піший похід-прощу до Єрусалиму. Спочатку його таємно захищав його джура (це авторський переклад - maestro de armos = учитель, як обходитись із зброєю», якого поважали в родині і пани і слуги, і який за «слугу» не вважався), але випадково «втратив» його. В Африці Карльос майже загинув, але його виходили місцеві монахи. Після багатьох пригод він дістався Єрусалиму, а зустрівши там полоненого бідного іспанця, замінив його у полоні, де зустрів іншого полоненого – Адама з Волині, що нарешті дає читачу розуміння як цей предок (див. назву), опинився на українських землях.

Додатково цікаво що герої, як і авторка – католики, а непрямі згадки раннього козацтва швидше схожі на опис розбійників («Та ж удар лихом об землю! Залий смуток медом! А я заручусь, що прижену тобі з козаками сотку… тисячу! — бранок!.. На ремені-сириці приведу!»).

Щодо приміток, яких у романі 417 штук, то діляться на кілька груп:
1. Вказування, що описана подія або особистість є історично правдивою
2. Підтвердження «фантастичних» описів (напр., гепарди як домашні тварини) власним досвідом авторки, що мешкала у Африці і Азії
3. Суперечка авторки з редакторами і читачами першої редакції тексту, зокрема, щодо використання давніх українських слів
В цілому текст цікавий, але більшість інших творів у переліку пенклубу мене зайшли більше.

[Maksym Shcherban · Rating 4 out of 5]

Написано добре, але "не для мене", тому поставив 4 зірочки.