У цій видатній книзі оповідається про одну з найдивніших подорожей зі всіх відомих людству – легендарне плавання Одіссея, який після падіння Трої, рятуючись від гніву богів, пройшовши через безліч випробувань і пригод, знайшов дорогу до рідного острова Ітака. Звичайно, скептики заперечать і скажуть, що ця історія всього лише вигадка і під питанням залишається чи жив насправді її автор – великий старогрецький поет Гомер. Проте, навряд чи хтось зможе заперечувати майстерність, з якою написана «Одіссея», і задоволення, яке можна отримати, знов і знов перечитуючи цей твір в неймовірно талановитому переказі.
Гоме́р (др.-греч. Ὅμηρος; VIII век до н. э.) — древнегреческий поэт-сказитель, создатель эпических поэм «Илиада» (древнейшего памятника европейской литературы) и «Одиссея». Предположительно, был рапсодом.
Примерно половина найденных древнегреческих литературных папирусов — отрывки из сочинений Гомера.
За жанром це – епічна поема. На мою думку, антична поема «Одісея» Гомера про цінність рідного дому, повернення на батьківщину, а також про цінність вірності та взаєморозуміння між чоловіком та дружиною. Текст поеми складається із 24 пісень. Мандри головного героя Одісея тривають 10 років. Детально Гомер описує останні 40 днів подорожі. В тексті можна добре вивчити богів давньої Греції. В певному сенсі, це повернення людини до своїх коренів, до себе справжнього. Одісей постає перед читачем як правитель острова Ітака. Ось уже 20 років він відсутній на рідній землі. Вдома його чекає вірна дружна Пенелопа, що символізує берегиню домашнього вогнища. Головною рисою характеру Одісея є любов до батьківщини. Герой не відмовляється від рідної Ітаки та сім`ї, навіть в обмін на можливість стати безсмертним. Таким чином Гомер підкреслює думку, що сім`я та дім, де тебе чекають незважажаючи на жодні труднощі, це і є найважливіші цінності для кожної людини. 108 чоловіків прагнуть отримати руку та серце Пенелопи. Для того, щоб позбутися їхніх надокучливих домагань, жінка повідомляє, що одружиться лише після того, як закінчить ткати покривало. Вдень вона ткала його, а вночі знову розпускала. Читати поему «Одісея» цікаво і захоплююче. Тут небезпечні пригоди, підступні вчинки богів. Одісей часто є іграшкою в руках богів.
А що тут сказати? Класика жанру. Епічний епос. Усі персонажі вигадані, а співпадіння - випадкові. Особисто мені - все ще не заходить все, що повʼязано з грецькими міфами.