Покров

by Liuko Dashvar, Люко Дашвар

Останні дні листопада 2013-го, країну лихоманить. Мар’яна не звертає уваги на це — усі її думки лише про чоловіка, який насправді не вартий сліз. Зустріч із дивним хлопцем Ярком змінює все. «Ти моя жінка», — сказав він. І від того стало так солодко...

Та тепер не час насолоджуватися життям. Дівчина опиняється у вирі подій: чергування на Майдані, зникнення коханого, пошуки нащадків козака Дороша — спадкоємців величезного статку...

Звідки ж Мар’яні знати, що чекає на того нащадка. Предки заповіли йому не лише скарб, а й родинне прокляття...

Genres: Ukrainian Literature, Fiction, Romance, Ukraine

415 pages, Kindle Edition

Published January 1, 2016

About the author

Українська письменниця, сценаристка, журналістка. Лавреатка літературної премії Коронація слова
Народилася в Херсоні.
Має дві вищі освіти: Одеський інститут легкої промисловості (інженер-механік), Академія державного управління при Президентові України (магістр державного управління)
У журналістиці з 1986 року.
Закінчила курси сценарної майстерності голлівудського професора Річарда Креволіна.
З 1991 року — головна редакторка херсонської молодіжної газети. Потім працювала головою комітету у справах преси і інформації херсонської облдержадміністрації. З 2001 року головна редакторка газети «Селянська зоря». Деякий час працювала журналісткою і редакторкою жіночих журналів.

Reviews

[Катерина · Rating 5 out of 5]

Складно ставити оцінку книзі, яку перечитуєш вдруге, бо вперше це було «вау!», а через роки отримуєш трішки інші враження.
Катя сім років тому поставила пʼятірку, бо це була взагалі перша книга з сучасної української літератури, яку я прочитала. Й тоді я дійсно була вражена.
Зараз я вже бачу цю історію як мелодрами на стб з того ж 2016 року.
Але лінія про предків мені сподобалась. І те, як головна героїня зрозуміла важливість сім’ї, свого роду, своєї країни, також додало плюсів та сенсів банальній історії.

[Olya Zahvoyska · Rating 5 out of 5]

Історія України за 2 століття затонована під сюжет пошуку родоводу. Хтось з роду мусив пережити голод, хтось вʼязницю, переслідування, хтось пишався славою козацького роду… а помирав через гнів зрадженої дружини. Та попри все, рід продовжився, аж поки не почались події на Майдані. І далі як все складеться - читайте, правдиво і цікаво.

Десь годину після прочитання не могла нічого написати, емоцій багато і всі добрі

[Max Sushchuk · Rating 4 out of 5]

Безумовно, авторка вклала багато зусиль у “Покров”, сюжет якісно пропрацьований. Але це знову книга для не просто масового, а невибагливого читача. Вона розважає, має прозору мораль і в багатьох аспектах є правдою життя. Якщо вам колись захочеться прочитати таку книгу, то я “Покров” раджу.



Мій відеоогляд на YouTube (без спойлерів!)

[Olena Pasieka · Rating 4 out of 5]

Подарована мамі книга скоро опинилася зі мною в ліжку й забрала в мене близько 6 годин сну і ночі. Давно мені так не хотілося прочитати щось до кінця, як цей роман Люко Дашвар "Покров". Вже після другого розділу я знала, або дочитаю, або засну мимо волі. Дочитала.
По-перше, цікавий сюжет і трохи не традиційний, як для цієї авторки. Є історичне тло і ретроспекції до минулого. Це краща сторона роману, як на мене. Сучасні реалії звичні і вже більше нагадують ту Дашвар, яку я читала.
Роман змушує думати. Над тим, хто ти? Хто твої предки? Звідки ти?
Трохи містики й абсурду додають чарівності тексту.
Героя хочеться віднести до категорії ідеальних чоловіків. І мені це подобається. Героїня ж типова посередність, що робить твір справжнім і наближує до реальності.
Чому варто читати? Бо це якась нова Люко Дашвар, бо це про нас - українців, бо це про те, що нас захищає.
Отож, читайте, шукайте свої корені та обирайте подарунки мамам правильно!

[Diana Anikieieva · Rating 3 out of 5]

Безумовно авторка вклала багато зусиль в цю книгу, щоб відтворити життя декількох поколінь однієї сімʼї. Життя сучасного коліна розкривається на тлі Майдану, що надзвичайно важливо. Але сама розповідь для дуже невибагливого читача. Хотілося, щоб персонажі були краще пропрацьованими, розкрита їх глибинна мотивація, тоді їх рішення можливо не здавалися б такими «казковими» та неправдоподібними. Зміни деяких персонажів від радикального зла до добра не мали під собою достатнього підґрунтя, тому виглядали дуже нереалістичними

[Андрій Мороз · Rating 4 out of 5]

Прочитав, отримав задоволення, поставив на полицю і навряд згадаю. Все починалось дуже цікаво і досить довго тримало на гачку, але в якийсь момент все пішло не так. Кінець такий ніби стало лінь дописувати історію. це як улюблений серіал - треба 'припиняти сезон за сезоном' поки ще цікаво, поки не зіпсовано. З книгою так не вийшло.
Примітивна головна героїня, якісь примітивні чоловіки довуола. ТІльки баба Ната цікава як персонаж. Перша книжка цієї авторки, яку я прочитав і думаю, що остання.

[Yuliia Zadnipriana · Rating 3 out of 5]

Ця книга для мене дуже відрізняється від всіх попередніх. По-перше, тут багато історії. Цікавої, захоплюючої, давньої історії, котра тримає до останньої сторінки. Тут гармонійно сплелися теперішнє і минуле, основні події розгортаються на фоні недавних болісних подій. Але це не дратує, справді, як часом буває в останній літературі, котра всяко намагається спекулювати на цій темі. В цій історії Майдан - це фон, на якому розгортається історія, сплетена з двох основних частин - минулого і майбутнього.
Тут є все: дружба, кохання, віра, патріотизм, байдужість, загадка і елемент детективу. Як ми тісно пов*язані з нашим родом, нашою історією, нашими предками...
Прочитавши книгу, я дуже захотіла мати родове дерево. Настільки захоплює ця історія і пошуки того загадкового предка, що хочеться і собі знати історію своїх пращурів.
Книга читалась на одному подиху, викликала масу приємних вражень і задоволень. Якщо ви вагаєтесь - читати чи ні, то я однозначну скажу: читати!

[Роман Селіверстов · Rating 5 out of 5]

Не зовсім цікаво, не дуже захоплююче, але наскільки ж зворушливо і життєво! Я трохи остерігався того, що події відбуваються на фоні Майдану (багато авторів розглядає це як елемент просування твору на книжковий ринок), але скоро побачив, що автору вдалося зробити таку популярну останнім часом тему Майдану не центром подій, а лише фоном окремих, хоча й багатьох, епізодів оповіді. Трохи не у моєму смаку надмірна, на мою думку, пафосність кінцівки. Але, як для книжки, яку читають для відпочинку, а не для глибокого філософського осмислення, то вона навіть дуже непогана.

[Аліна Зотько · Rating 5 out of 5]

Люко Дашвар «Покров»

На фоні драматичних подій зими 2014 року головній героїні Мар’яні доводиться терпіти невдачі особистого життя, склеювати розкидану по різних соціальних та психологічних барикадах сім’ю і досліджувати козацький родовід.

Історична ретроспектива, легкий та зрозумілий сюжет, ще зовсім свіжі спогади із запахом диму дозволяють проковтнути цю книгу за лічені дні, а то й години.

Книга ставить перед читачем питання: «Ким ми є?» та нагадує, чому не можна бути «сусідом» у власній країні.

« – Бруд…суцільний бруд!
- Бруд помічають сторонні.
Озираєтьься – інтелігентний сивий чоловік у сірому драповому пальті, спортивній шапочці й шкіряних рукавичках із великим чорним мішком для сміття усміхається приязно, підбирає з асфальту картонний пакет з-під соку, зім’ятий пластиковий стаканчик, кидає в мішок.
- Ви мені?
- І у вас погляд сторонньої людини. Йшла повз двір сусіда, побачила розкидані речі, скривилася «Ох, же бардак у них!» Якби той двір був вашим, ви би не вонстатували біди, ви би щось із тим робили.
- Стаканчики збирати?!
- Багато чого можна зробити, якщо ця країна вам рідна. Якщо ви не почуваєтеся сусідкою, яка вештається чужим двором. Сусідське не болить, тільки дратує. Болить тільки своє».

«Герої Майдану ще не здогадувалися – за півтора місяця сотня поляже, тисячі назавжди скалічаться, і у всіх живих на серці залишиться грубий, як міліцейський кийок, рубець. Хто завтрашнього дня страшиться – сьогодні не живе, а Майдан жив, натхненно і вперто розливав навкруги хвилі жаданої волі, як гідності: по бруду, зламаних лавках, автопокришках, зім’ятих пластикових стаканчиках – форма танула, поступаючись місцем суті. Хіба воля буває чистенькою, як відпрасований фрак? Коли це воля пахла парфумами? Тільки потом…Чому ж ти, Боже, не дав, щоби тільки потом. Не кров’ю».

«Майдан початку лютого ніяк не нагадував мирну територію вільних людей, яким Мар’яна побачила його одразу після нового року. Вогнища палали, та біля них не клопотали люди, підкидаючи дрова і помішуючи кашу в казанах. Інші справи. Зміцнювали барикади, виколупували бруківку, ладнали зброю – палиці, щити…Юні хлопці із закритими балаклавами й банданами обличчями вже не влаштовували ідеологічних дискусій із розгубленими й опонентами, тягнули все, що траплялося під руки, на барикади: потім поговорять…Після перемоги. А над усім тим, над величезним, охопленим протестом простором, ширяла грізна, як чорна хмара, тривога».

«За кілька кварталів від Майдану столиця жила звичайним життя, наче поряд не вбивали людей. Крамниці відчиняли двері, заманювали знижками: «Тільки у нас до 70% на всю зимову колекцію!» Ресторани і кав’ярні пропонували «нове, надзвичайне меню»…Роззиралася ошелешено: як?.. Як таке може бути?..Тут – сусіди? Не одна сім’я?»

Майдан – не в центрі Києва. Він – усюди.
Не будьте сусідами. Нам тут жити.

[Inna Zolotar · Rating 3 out of 5]

За моїми спостереженнями, в останні роки в нашому масліті вимальовується нова "українська мрія": десь в заморських банках тримають величезний спадок, який залишили представники шляхетської родини з наших теренів для своїх нащадків в -нному поколінні, і, враховуючи нашу історію, долю наших архівів і знання долі наших пращурів - подій тут вистачить не на одну книгу :) Цей сюжет вже використала Анна Шевченко в "Спадку", ну і тепер в "Покров"...
Мені дуже сподобався початок - а це Козелецькій і Ніжинській повіти, де я недавно побувала, історія роду Дорошів, і зав`язка, і ідея хороша. А от із сучасністю ( а події розгортаються в Києві, в листопаді 2013, і далі) - то якось я не дуже ... повірила.
Загалом, враження таке, що до однієї книги авторка намагалась вписати все: і всі події майдану, і всі свої спостереження на тему, як ми живем, і чого прагнемо... І це добре, що такі питання хвилюють, просто кількість не завжди є якістю, а в книзі відчувається, що треба було швидко дописати, і про все згадати хотілось...
Багато персонажів, які є дуже-дуже "поганими", або дуже-дуже "позитивними", навіть ідеальними, і мені вони здаються через це штучними... А ще історія знайомства і кохання головних героїв - ну... трошки як з гламурного журналу, але може саме це й зробить цю книгу бест-селлером...
Попри все, у мене залишилась улюблена героїня - це Кривоiшиїха :) Хороша бабця, і з`являється вчасно І загалом, я не шкодую, що прочитала!
Чи варто купити і читати - так, тим паче, що коштує книга, як філіжанка кави в центровій кав`ярні Львова...
Кому сподобається - любителям ідеальних історії кохання, родинних саг, і тим, хто вже шукає певні рефлексії на події Майдану в такій ... легкій формі, а ще прихильникам сюжету про скарби, і долю їх власників :)
Не сподобається читачам тільки "високої полиці", шанувальникам складних характерів і психологічних портретів, які не ділять людство на "поганих" і "хороших", а розуміють, що у будь-якій людині притаманні добрі і погані вчинки, і це робить персонажі живими...
Приємного читання!

[Olena Prikhno · Rating 4 out of 5]

Я не прихильниця Люко Дашвар, ну от зовсім, бо вона уособлення того, чого я ледве переварюю, - сучасної жіночої прози. Я можу читати британські романи ХІХ століття з їхніми наївними уявленнями про продовження платонічних відносин, але типове "він покохав її, коли побачив фото в соцмережі" чи щось подібне, хоч з натяком на прогрес та сучасність, - ось це вже ні в якому разі.
Після розчарування першим й єдиним романом Дашвар в моєму житті "Мати все", який вразив мене своєю мелодраматичністю та бридкістю поведінки матері й сина, я вже й не думала, що її проза трапиться на моєму шляху. "Покров" мене зацікавив історичним тлом (життя й любові Яреми Дороша, представника козацької старшини) та тлом сучасним, адже події відбуваються під час Революції гідності.
По-перше, що мене вразило, - те, як описан був сам Майдан. Всього досить: і пафосу, і трагізму, і лірики, і міжлюдських відносин. Дуже часто книжки на основі нещодавних подій грішать тим, що вони або не додають, або перебільшують емоції, бо, щоб описати щось близьке за часом, авторам часто не вистачає об'єктивності й осмислення. "Покрову", можливо, тому що пройшло трохи більше 1,5 року від тих подій, можливо, тому що всі ці події письменниця відчула так, як їх відчула я, я повірила і ніби наново пережила все те, що відбулось 2013-2014 року.
По-друге, особа головного героя Ярка - це якесь втілення дівочої мрії, причому я впевнена, що такі хлопці реально існують. Якраз в цей час насолоджувалась італіським кіно ("Пристібніть ремені"), і фраза "Ти моя жінка" була наскрізною і там, і там, хоча історії абсолютно різняться. Читання під час застуди зробило мене сентиментальною:)
По-третє, добре виважений, порціонний сюжет + "непласкі" герої. Кінцівка для мене виявилась непердбачуваною, і це теж плюс до кошика.
"П'ятірку " не поставила, адже це все ж таки не мій жанр. Незважаючи на це, вважаю гарним прикладом як літератури про Революцію гідності, так і жіночої прози.

[Oksana Forostian · Rating 4 out of 5]

Книги Люко Дашвар для мене - це суміш пафосу, надриву, а ще сюжету, від якого часом важко відірватися, ну і пафосу, здебільшого неприємних героїв (які під кінець оповіді чарівним способом трансформуються в блаженних), таки надриву, моралізаторства, ще раз - пафосу і надриву, ну і, - звісно, - тире, наставлених де треба і не треба. Щоб надрив і пафос сильніше відчувались.
Разом всі ці компоненти вкидаються у великий відьомський казан й він ставиться на сильний вогонь. Все це булькає, шипить, шкварчить і плюється.

Мені яскраво уявляється Кривошиїха, яка це вариво розливає по скляночках і розносить поміж зневірених, знуджених, зачерствілих, збайдужілих людей - пийте, люди, прокидайтесь.
Мені подобається, що хтось так активно береться за теми родоводу, особистої і національної ідентичності; описує різноманітні протиставлення і підштовхує людей робити висновки. Ну гаразд, висновки Дашвар робить за нас сама, що відносить її книги до категорії дитячо-підліткових, хоч і з "перчиком". Але дітям дитяче не дуже й цікаве.
Я б могла порекомендувати цю книгу перш за все собі. Попри те, що я весь час спотикаюсь через всі ці тире і знаки оклику, все ж вважаю, що часом потрібно голосно і сміливо втирати людям вічні істини, бо в рутині вони губляться.

[Olena · Rating 2 out of 5]

Читала книжку з клубом, а так , мабуть, і не бралася би, бо мала вже "приємність" читати інший твір пані Дашвар, і він мені дуже не сподобався.

Ідея Покрова цікава і видно,що автор добре пропрацювала матеріал, але сучасну історію хотілося взяти і переписати повністю. Персонажі були типово монохромними: або чорні, або білі. Їх персональнісь стрибала в різні боки в залежності від потреб сюжету, і щоб штучно викликати резонанс емоцій у читача. Багато чого не співпадало, не трималося купи і було по дитячому імпульсивно. І не кажіть,що це книжка про Майдан. Він там був лише декорацією.

[Oleksandra Yurchuk · Rating 4 out of 5]

Дуже щемлива історія з інтригуючими нотками як давніх, так і зовсім свіжих історичних подій та ще й з краплиною детектива) Мені дуже подобається мультижанровість твору, але хотілося б якоїсь новизни у стилі написання від автору - мені здається, що якщо прочитав 1 її книжку, інші будеш впізнавати навіть не бачучи ім’я автора на титульній сторінці. Хоча, можливо, така впізнаванність навпаки є плюсом для деяких читачів.

[Tania Matviiok · Rating 3 out of 5]

Дуже класно складена лінія про пошук свого роду, де на прикладі однієї родини можна побачити всі страждання українського народу. Але Майдан змальований недола��но, персонажі бісять, а сюжетні кінці зводяться до купи в максимально наївний спосіб. Мій відгук можна послухати у подкасті Read and Drink Club.

[Igor Dovgan · Rating 5 out of 5]

Сподобалася. Рекомендую!

[Moonlight · Rating 5 out of 5]

So you were born, opened your eyes to this beautiful world. You grow up, parents in you put their soul, but from the moment u were born,something goes wrong. That illness knocks you off your feet, as adult, when you grow older, your adult problems weigh heavily on you. The guy who uses you,the work is not the one you dreamed about, people betray you at every turn. All life collapses, everything collapses around you. And you sit, you ponder "what have I done wrong in this life?", And the question is not what you did wrong. The question is, what did your ancestors in the 7th knee do wrong. For those who believe, in the fact that centuries later, we pay for the sins of our ancestors. It's terrible to think that sometime, in times gone by, someone could commit a sin and you are paying for it now, or you will commit a sin and your descendants will pay for it. The history of the past, not everyone can learn, but we create the history of the future here and now.
An amazing book, deep and sensual. About love, about sin, about the distant past, about the present, the pain of which had to pass to people who got through the Maidan, those who will be remembered and those who will remember... With a share of magic and to the great happiness that everything can be overcome. With a happy ending, what I didn't expect from Lucko Dashvar . That's how kind books should be ended.
Вот ты родилась, открыла глаза этому прекрасному миру. Взрослеешь, родители в тебя вкладываю душу, но с самого рождения, что-то идёт не так. То болезни сбивают тебя с ног, повзрослев отягощают жизнь твою взрослые проблемы. Парень который использует, работа не та, о которой мечтала, люди предают тебя на каждом шагу. Вся жизнь рушится, все рушится вокруг тебя. И сидишь , размышляешь "что я сделала не так в этой жизни?", а вопрос не в том , что ты сделала не так. Вопрос , в том, что твои предки в 7-м колене сделали не так. Для тех кто верит, в то, что спустя века , мы расплачиваемся за грехи своих предков. Страшно подумать, что когда-то , в далекие времена,кто-то мог совершить грех и ты за него сейчас расплачиваешься или ты совершишь грех и за него будут расплачиваться твои потомки. Историю прошлого, не всем дано узнать, но историю будущего мы творим здесь и сейчас.
Удивительная книга, глубокая и чувственная. О любви, о грехе, о далеком прошлом, о настоящем, о боли которой пришлось пройти людям пережившим Майдан. С долей магии и к огромному счастью, что все можно преодолеть. С хэппи-эндом, чего от люко дашвар не ожидала. Так должны заканчиваться добрые книги:)

[Iryna Paprotska · Rating 4 out of 5]

Давно не читала Люко Дашвар, цю книжчеку подарував таємний Санта. Прочитала за 1 день. Дуже легка історія, гарна, створює надію. Цікавиий задум, мені здається, дещо не в стилі попередніх книжок, проте загалом гарно. Про силу роду і про історію України через призму погляду нащадків одного роду. Приємно, що тут усе можна побачити, що у нас траплялось у історії, і репресії і голод, і війну. Різне. Цікаво читати, хочеться не відкладати на потім.

Взагалі якщо говорити про саму історію, то мене постійно ця історія провокувала думати про те, як наші бажання і наші думки можуть вплинути на наше життя. Одного не розумію, Дорош знайшов собі кохану будучи у шлюбі, то правда, і народився у них син. Але це трапилось після багатьох років неіснуючого шлюбу, коли дружина його з ним спільного мало мало по тексту. І невдоволення тут у всіх героїв викликає саме факт зради. Але ж саме дружина прокляла весь рід, ніхто її чомусь тут не засуджує)) трохи якось мені це дивно і не подобається. Може з таким повідомленням люди б більше задумувались куди і які прокльони кидати. Мабуть у моєму світі справді гарний кінець не тільки у тому, що сталось таки і є продовження роду, а у тому, що є справедливість, і покарана та душа, яка то все горе стоворила.

[Iryna · Rating 3 out of 5]

Дуже багато чула про твори цієї письменниці, коли в останній раз в Україні забажала вибрати один із її творів у книгарні не вибрала жодного, бо мене відштовхнули обкладинки (хоч сто разів кажу собі ніколи не обирати книжку за обкладинкою). Та ось вже в Стамбулі до рук таки потрапив її "Покров".
За 3 дні роман я прочитала, але не повірила ні в історію, ні в щирість героїв, до речі жодний з образів не визвав у мене симпатії (може лише баба Тася, хоч вона і епізодична героїня).
Чомусь мені здалося, що якби авторка не використала лінію про Майдан та сумні події сучасної України, то я може б навіть не дочитала до кінця. Але період Майдану не може не чіпляти, тож я дочитала...

[Ася Яцюк · Rating 5 out of 5]

Захоплива історія.
Мені імпонує, коли головний герой/героїня роману не ідеальні; Мар'яна саме така (невдаха, егоїстка, приземлена). Головна героїня не змінюється кардинально, як і її батьки чи інші герої, проте події 2013-2014 року впливають на них, вони віднаходять сенс в родині, пробачають одне одного і завдяки цьому, не змінивши своїх якостей, вони все ж таки змінюються суттєво.
Одне з головних місць у романі, і у причинах цих змін в героях зокрема, є віднайдений зв'язок з власним родоводом. На початку ми маємо Мар'яну, яка не шанує батьків, майже нічого не знає про дідів та власний рід. На кінець роману, вона вже під захистом знання 7 поколінь свого роду - під покровом.

[Iryna Denysiuk · Rating 5 out of 5]

Мені дуже сподобалася книга. Мені її порекомендували, тому що я займаюсь дослідженням свого родоводу. Оці години, проведені в архівах, мені дуже відгукуються.
Також зачепила-зацікавила головна героїня, адже спочатку вона здається негативним і неприємним персонажем і видно її трансформацію протягом книги.
Можливо деякі персонажі дійсно недостатньо пропрацьовані, наприклад Ярко здався мені недостатньо прописаним і задіяним. Ну але загалом сюжет і розв'язка сподобались.
Особливо мурахи по тілу були від епізоду, де 126 предків захищають нове покоління Дорошів

[Marina Polishchuk · Rating 5 out of 5]

Ніч проти 30 листопада 2013 року багато чого змінює і в житті країни, і в долі киянки Мар’яни Озерової. Після розміреного напівсонного існування дівчина опиняється у вирі подій і несподіваних зустрічей: виснажливі чергування на Майдані, зникнення коханої людини та пошуки нащадків у сьомому коліні славного козака Яреми Дороша, яких прокляла його дружина – зарозуміла шляхтянка Станіслава. Та чи не даремні пошуки? Адже перед цими щасливцями постає непростий вибір – незліченні скарби, що їх мають успадкувати від свого предка, чи кохання і воля…

[7etiana · Rating 5 out of 5]

Оооох не шкодую неспаної ночі - книга варта кожної недоспанної миті. Так, "Покров" - це типово жіночий роман, який не несе в собі прихованих змістів і читається за одну ніч, а головна думка знаходиться на самій поверхні - поважайте своє коріння і тоді тільки будете щасливими. АЛЕ я обожнюю Люко Дашвар за її надзвичайне вміння сплітати різноманітні сюжетні лінії, долі в одне заворожуюче мереживо.
Рекомендую для легкого читання.

[Oksana Naumchuk · Rating 5 out of 5]

Фантастична книга! Прочитала її за декілька днів.
Дуже класний сюжет, усі герої з характером, через накладання на історію Майдану, сприймаєш розповідь як щось правдиве, що дійсно відбувалося от зовсім нещодавно. Увесь той продуманий і заплутаний родовід теж надзвичайно цікавий.
Загалом, дивуюся, що цю книгу досі не екранізували, але розумію, що коротко цю історію не розповісти.

[Halyna Bereziuk · Rating 5 out of 5]

Минуле, теперішнє, майбутнє... все переплітається, все має значення.
Мені всі книжки Люко Дашвар хочеться читати так, щоб цілий день ніхто не відволікав. Ще такою дуже цікавою рисою книжок Дашвар є те, що всі герої неоднозначні: немає відверто позитивних чи відверто негативних, всі приймають різні рішення, але закінчується все добре. З'явилось бажання більше дізнатися про свій рід.

[Oksimoronka · Rating 5 out of 5]

Книга вразила у саме серце. Несподіваний поворот сюжету і кінцівка! Спочатку було важкувато включитись в події, що відбувались в романі та й дещо не дуже хотілось згадувати, проте потім не могла відірватись. Рекомендую! Аж захотілось розшукати своїх предків та якісь відомості про них.

[Uliana♡ · Rating 2 out of 5]

Сорі, але це 🙃🫣
Було враження ніби це типовий сценарій для неякісних мелодрам, що колись показували на інтер (чи де там)

Єдине, що рятувало цю історію і мені справді подобалося - розповіді про минуле родини.
+Деякі згадки з/про Майдан.

[Ira Zhukevych · Rating 5 out of 5]

Дуже сподобалась! Все вкупі: характерні для авторки складні долі героїв, гроші, історія і Майдан. Книга не відпускала до ночі, сюжет захопив!

[Elena Semenchuk · Rating 5 out of 5]

Гостра, тонка та напружена книжка про те, що важливо.

[Agatka Kristi · Rating 5 out of 5]

Чудова книга! Рекомендую!