Благими намірами вимощений шлях до пекла. Галя сповна відчула сенс цього вислову. Її життя перевернулося лише через те, що вона прагнула допомогти іншій людині. Дівчина втратила все: роботу, чоловіка, друзів, віру в людей. Та що, як усе найбільш значуще і неймовірне починає відбуватися з нами саме тоді, коми ми намагаємося видряпатися з пекла? Це непросто, бо людина по-справжньому втрачає голову лише від двох речей: від страху і від кохання. Однак що робити, коли тебе одночасно накривають і страх, і кохання?..
Усе запізно Роман "Галябезголови" закінчується безглуздо трагічно, але назва є дуже влючною, тому що головна героїня Галя дуже наївна дівчинка з провінції, що зовсім не пристосована до життя в реальному жорстокому світі. Люко Дашвар пише, як завжди - зворушливо, проникло, реалістично, але цей роман, у порівнянні з іншими книгами письменниці, мене не вразив. Надто вже вибачте на слові, дурненькою виглядає Галя, направду якась без голови - чоловік займається хтивим сексом із її співробіницею Женькою, а Галя того й не помічає і "щиро дивується", коли бачить свого чоловіка Артема і Женьку абсолютно голими у квартирі в Києві, де жила з чоловіком багато років... Таких моментів в тексті багато, і це дратує. Письменниця звертає увагу читачів на важливі проблеми в сучасній Україні: Життя людей з діагнозом ВІЛ/СНІД; нелегальна торгівля і ввезення в Україну контрафактних медичних препаратів та засобів; кришування фармацевтичного бізнесу народними депутатами; багатомільйонні "відкати" за давно превіреними корупційними схемами; безкарність, жорстокість можновладців, вбивства, катування... і все це в країні, де триває кровопролитна війна, яка невідомо коли закінчиться. А ще - це книга про самотність серед людей і те, цінніше за гроші, що втрачено назавжди. Після прочитання, відчуваєш сум в серці, невідворотний жаль за втраченими почуттями, емоціями, можливостями, які вже не вдасться повернути, бо усе запізно, наче в минулому житті, яке не забудеш ніколи.
«Коли те сталося, що Галя позбулася страху? Хіба добре? Кожен знає: страх - захисна функція організму! Без страху - що без голови».
В сторіз пару днів тому я вже писала, що без голови тут лише я, бо зарікалася не читати Люко Дашвар😬
В центрі сюжету така собі наївна пустоголова перукарка Галя з серцем Полліанни - всіх вона любить, прощає, прикриває і всім вірить, чим і скористалися злі люди з великого міста Київ.
Продажна любов, брудні подробиці, жадібність, хіть і велика халепа, з якої має вибратися головна героїня - повний набір від Дашвар. Застерігаю - з книги ти не винесеш ані моралі, ані уроку для себе, хіба що розбавиш свої вечори в стилі токшоу «Говорить Україна».
Занадто плоскі герої – або чорні, або білі. Оцих ми любимо, а оті – ну зовсім погані. Однобоко, дуже кіношно, навіть надмірно.
Втім, сподобалося, що підняли тему ВІЛ, а саме – осуд суспільством людей з цим діагнозом, "перевзування" близького оточення, поспішні висновки та навішування ярликів.
This entire review has been hidden because of spoilers.
Книга супер, я не розумію чому такі низькі оцінки, але для мене це був прекрасний досвід читати про таку дівчину в якої з усіх сторін якісь проблеми і ніби думаєш ну вже гірше логічно не було, а автор такий ще один поворот. Дуже сподобалась книга.
Завзвичай з творами пані Люко Дашвар я відпочиваю , але цей твір щось мені зовсім не зайшов , ще й осад такий залишив …а висновків толком і зробити не виходить
Повна деградація авторки. Дочитала, бо завжди це роблю. Ляпи, невідповідності, неузгодженості всупереч здоровому глузду. Характери описані за принципом : такого ж не буває, так ніхто не робить. Герої на 180' змінюють свою поведінку, а потім повертаються на висхідні позиції. Фініш - то вершина маразму.