Старі люди

by Sofia Andrukhovych, Софія Андрухович

"Тепер, коли Софія Андрухович є незаперечною постаттю в українській літературі, виникає природне бажання мандрівки ad fontes її прози. Читати Софію Андрухович в такому випадку потрібно ad ovo - від перших повістей «Літомілени» (2002) та «Старі люди» (2005)"

Genres: Fiction, Ukrainian Literature, Contemporary

144 pages, Paperback

First published January 1, 2005

About the author

See also Софія Андрухович

Sofia Andrukhovych (* 17 November 1982) in Ivano-Frankivsk) is a contemporary Ukrainian writer and translator. She is the daughter of another Ukrainian writer Yuri Andrukhovych.

Reviews

[Anastasiia Mozghova · Rating 4 out of 5]

дуже неочікуваний досвід! взагалі-то я не люблю елементи сюрреалізму в книжках, але у Андрухович це виходить чарівно та чаруюче. отримала задоволення від цих двох дивних пригод, хочу ще!

[Iryna Khomchuk · Rating 4 out of 5]

Початок книги викликав захоплення, а закінчення - розчарування. Точніше, не початок і закінчення, а перша і друга половини книги.
Захоплення було тому, що повірила в те, що головними у романі будуть люди старшого покоління, ті, на яких ми зараз, зазвичай, звертаємо мінімум уваги, особливо, якщо це - не близькі й рідні нам люди. Попервах і справді так було. Але потім авторка скотилася у модняве нині намагання закрутити і сюжет, і оповідь, і текст якомога складніше, якомога незрозуміліше, бо це нібито круто. Може, воно й круто, але мене не зачепило, не вразило, не потрясло і нічого нового не відкрило. Ті самі проблеми старості, хвороби, проживання фіналу життя можна було б розповісти інакше, а повноту життя у зрілому віці може дати людині багато чого, а не лише шалений роман із молодим коханцем і бльовкання з головою "во все тяжкие", говорячи російською мовою.
От пишу і розумію, що вся моя рецензія - виключне ІМХО без найменшого вкраплення аналізу, може, я забагато подібних творів аналізувала професійно, працюючи над дисертацією на тему сучасної української літератури, і перевтомилася у свій час, шукаючи глибокий зміст в глибоких завалах текстів, але якось отак твір мені нині прочитався.

[Cherniakhivska]

Книжечку купила взимку у Франківську в книгарні "Лілеї-НВ" в рамках закривання читацьких гештальтів, бо свого часу рецензії на "Старих людей" читала, але не читала самої книжки. "Літо Мілени" дуже нагадало "Шумовиння днів".

[Kris · Rating 1 out of 5]

Пустота. Багато слів, закручено, але сюжет бідний, реалізація так собі, багато "сторонніх" історій додані так, ніби авторці треба було добити пару десятків сторінок, а витягнути їх з основного сюжету не вдавалось. Єдине що добре - це мова. Але на фоні всього іншого гарна мова допомагає скласти враження, що це твір школярки, яку гарно навчили писати, але таланту в неї немає... Може треба було починати саме з цієї книги, як сказав Прохасько, а я почав з "Фелікс Австрія"? Але ж і "Фелікс" не далеко від "Старих людей" пішла...

[Понкратова Людмила · Rating 4 out of 5]

Сподобалася книга і я, навіть, не очікувала, що буде стільки всього незвичного у ранніх роботах Софії Андрухович. Вже відчувається авторський стиль, західноукраїнський колорит, багато порівнянь, метафор, описів... Найбільше сподобалися "Старі люди", хоча і "Літо Мілени" теж цікава повість. Буде приємне читати всім любителям творчості Софії Андрухович. Книга потребує неспішного читання, занурення в магічний реалізм, місцями, навіть фантасмагорію, приємно здивована, сподобалося ♥️👍

[Олеся Бойко · Rating 4 out of 5]

жахливо люблю андрухович. уперше читала її "старих людей" і думала, що ця повість чимось одночасно нагадує новели юркі вайнонена і "антеро" тані калитенко

"літо мілени" мені не дуже сподобалося, напевно, варто було читати не в новорічну ніч, а влітку

[Hungry Bug · Rating 3 out of 5]

3,5
Борис Віан на мінімалках

[Ганна Халімон · Rating 4 out of 5]

Думаю, ці повісті ("Старі люди", "Літо Мілени") про любов до життя. Під час читання дивувалася, як на загалом 143 сторінках можна вмістити стільки історій.

Гарно написано: з'ява; ні в тин ні в ворота; бубоніння дощу; церувала шкарпетки; на денцях наших голосів та поглядів сірів неспокій; черевики на тонких обцасах; сукня з круглим викотом; зашкарублі добродії, сухі і правильні, як лушпайки волоських горіхів.

"Інший спосіб витримувати старість - не думати про неї"

"Майже кожна людина плекає потаємну мрію виглядати у труні такою вродливою, якою не була навіть за життя"

"Я просто уявляю собі все, що може статися в житті. Хочу хоч так його трохи продовжити і розширити..."

"Не бійся їх, вони надто молоді, щоб бути добрими"

[Illia Kushnir · Rating 4 out of 5]

повість про сильний звʼязок між молодим лукою і старшою мартою, що межує між чимось платонічним і вкрай інтимним. марті лишається жити 102 дні й ці дні вони проводять по-різному, але разом. крізь цю історію авторка насправді осягає набагато більше роздумів, зокрема про життя і смерть. тут вже проявляється більш знайомий стиль авторки і вона починає торкатися тем, що будуть розвиватися в її подальшому доробку. гарний текст на 1-2 вечори.

[Galaxy · Rating 1 out of 5]

Дивна книжка. Типовий сучукрліт "читайщонаписалося".
Не знайшла в ній для себе нічого ні корисного, ні цікавого.

[Sant · Rating 4 out of 5]

Чудовий романтичний сюрреалізм на Карпатах і Кам'янці з Віаном і Ремарком, Прохаськом і Шагалом, і ще Парфумером на мотоциклі.

[Kostiantyn · Rating 3 out of 5]

Hmm... On the one hand, this book is fascinating because it puts elderly people at the center of the plot. In addition, very happy and energetic elderly people. But it is also a little negligent that Marta, who is older than Luka, reveals the secret too early - she says that she has 100 days left to live. After that, the reader is undoubtedly in for a Remarque-style finale.