Мальва Ланда

by Yuri Vynnychuk

«Роман «Мальва Ланда», - за визначенням Андрія Бондаря, - це дуже несподіваний прорив української прози в царину нової фантазійності, якої в нас не було. Винничук настільки вміло й настільки смаковито й соковито пропонує нам якийсь абсолютно альтернативний світ, світ сміттярки України, що, як я гадаю, цей роман є найбільшим здобутком української прози останніх десятиліть» («Література плюс», №7 (32), 2001 р.).

Genres: Ukrainian Literature, Fiction, Fantasy

428 pages, Hardcover

First published January 1, 2007

About the author

Yuri Vynnychuk (sometimes spelled as Yuriy Vynnychuk, Yuryy Vynnychuk, Iurii Vynnychuk, Yurii Vynnychuk, Jurij Wynnytschuk, Jurij Wynnyczuk, Jurij Vіnіčuk, Youri Vinitchouk) is a contemporary Ukrainian writer.

Ukrainian language profile: Юрій Винничук

Reviews

[sepagraf · Rating 5 out of 5]

Здається, це єдиний роман з усіх мною прочитаних, про який мені соромно казати, що він мені сподобався 😅

[Маx Nestelieiev · Rating 4 out of 5]

винничук - то є наш умберто еко, тільки умберто любить книжки, а винничук перса і книжки.
такий собі еротично-інтелектуальний роман псевдопошуків мальви ланди.
сюжет не вах, а мова смачна, слухав аудіоверсію - роман семисал старається на 200%

[Olga Pogynaiko · Rating 3 out of 5]

Найскладніше було придумати, скільки зірочок поставити цьому опусу. Книжка ніби ок, читаєш чи слухаєш і розумієш, що ось тут і тут, і тут, словом, скрізь, усякі стьоби і цитати і всякі різні генетико-контактні зв'язки, ну і кльово, навіть захопливо. Але ближче до кінця Бумблякевич у прямому сенсі лізе вухами і вже хочеться, щоб вся ця ахінєя просто скінчилася. Ну і врешті залишається запитання: ну і?
Після цієї книжки Винничук був би уявлявся мені таким собі сатиром, готовим відбумбляти все, що шевелиться, якби це було років так з 30 тому, або хоча би 20. А поза сексом і літературними алюзіями цей роман таки трохи приїдається, бо врешті вся ця монструозна подорож по сміттярці в пошуках Мальви Ланди завершується нічим: Мальви як не було, так і нема, а всі найприкольніші герої доволі-таки грубо усунуті з авансцени, не кажучи вже про доволі сумнівний хепі енд.
Всі свої впізнавання і спостереження залишу історикам літератури на будуще :))

[Nazarii Zanoz · Rating 3 out of 5]

Традиційно неоднозначні враження. З одного боку мій внутрішній пурист відчуває глибоку огиду до всіх цих статевих неадекватностей, як і неприємно читати весь той сексизм, спрямований на жіноцтво. З иншого боку, історія доволі хороша, подобається її сюрреальність, подобається, як обіграно образ Мальви, як автор грається з алюзіями. Подобається божевільність світу міста С, де гарно показано самодурство авторитарних та тоталітарних режимів. Подобається, як вибудовано світ смітярки, як його поетизовано. Тож якби викинути з книжки всі трахання, пуцьки й дупці, весь сексизм, то була би дуже-дуже хороша література, але так не годен, бо то би був не Винничук. Так і є жиєм.

[Yuliia Zadnipriana · Rating 3 out of 5]

Мамочко рідна, що я тільки що прочитала? Невже людська фантазія здатна видати ТАКЕ?!
Тут багато борщу. І сексу. Сексу і борщу. А ще чимало збочень. Тут кохаються з трупами, однорогами, з дивними істотами, з трьома карличками зразу. Тут на столі може лежати труна, в якій спить бабуся, бо немає ліжку. А ще в борщі плавають борщові русалки, котрих можна їсти, і це аж ніяк не канібалізм, бо вони вже варені.
Тут стільки всього, що в мене все так зразу і не згадаєш! Все це приправлено величезною кількістю еротизму, чорного гумору та дивних жартів смаковитою-соковитою галицькою говіркою.
Таку книгу нікому і не порадиш, бо вона справді дивна.
Я читала, а в голові час від часу виринали думки типу
Що за наркоманія?
Здорова людина такого не напише
Таке напише тільки п'яний

Однак мушу визнати, сюжет має цікаві повороти, мова сприймається легко, але... Скільки тут борщу і сексу! Це просто щось нереальне!
Навіщо я це прочитала?

[Melany Vilchynska]

Уявімо, що ви приходити до файної кнайпи покуштувати пахучого борщу. Робите замовлення і заки чекаєте, роздивляєтесь куштовний інтер'єр. Завидівши кельнера, із цікавістю спостерігаєете, як той ледве утримує на величезній таці безліч горщиків із випнутими вушками. А тоді розумієте, що цей горопашний прямує до вашого столику. Не порушуючи ані звуком встановленого кнайпою гамору і метушні, замість червонючої, бурякової зупи, офіціянт справними рухами викладає оті горщики на вашому столику і звільняючи перехняблений піднос від тягару кухонного буття, залишає вас із потравами на самоті.
По черзі зазираючи у горщики, вас обдає то пахощами чуленту із квасолею, м'ясцем, вельветовою картопелькою та морквою, то духом ґаспачо з м'якенькими помідорами, хрусткими огірочками, млосними спеціями, та фест оливою, то ароматом насиченої харіри з овочами, потопаючими під хурою перців чорних та червоних, перчиків чілі, гострого імбирю, пустельної куркуми, і колючої кінзи, а то і запахом том яму із його яскравою жовтизною лимонів та лемонграсу, контрастуючою із цнотливою білизною кокосового молока. Переливаючи ті різнобарвні магічні вивари у свою таріль, ви злітаєте на опарах*, наче на хмарах, і занурюютесь то в холодне, то в гаряче, то в приправлене, то в пісне.

Приблизно так можна було б зобразити усі літературно-жанрово-лінгвістичні пригоди, які вас спіткають на сторінках "Мальви Ланди". Це таке подовжене "Шумовиння днів" (за стилістикою і типовими для цього жанру засобами), але також і злиття інших творів та жанрів у одному рондлі. Себто, замовляли одне, а отримали ще й декілька "комліментів" від закладу.

*Вирішила не лякати на початку, але ці рясні опари здаються такими приправленими не тільки через спеції, а ще й через пікантності та хтивості, яких у книзі хоч греблю гати. Сексизм та неймовірні історії злягання, про які часто згадують у відгуках, постають у новому світлі, якщо вправним оком до них придивитися. Ця секс-веремія скоріш як "Галіна Бланка" чи "Маггі" для супу. Гай, гай, щось в мене вже слинка покотилася від цих описів. Побіжу готувати обід. Але після книги тільки пісний!

[Banana1624 · Rating 3 out of 5]

Книжка Мальва Ланда уже третя на моєму рахунку. Читання далося мені складнувато з цими багатьма сценами (не тільки еро, а в цілому). Книжка завжди тримала в напруженні, не давала видихнути спокійно. Але той детально прописаний світ, ті істоти, герої, ландшафт - це щось. Наскільки треба буду обдарованою фантазією людиною, щоб сотворити такий твір (це заздрощі)? Для мене це було трохи затягнуто. Ну як трохи? Сторінок 100 можна вже було скоротити (моя думка). Ще мене обурило, те що герої жіночого роду висвітлювались "тупими паннами". За це мінус зірочка.

[Sasha Ambroz · Rating 2 out of 5]

Так, безумовно це Марк Твен і Сервантес української сучасної літератури. Так, це багатюща мова та образність. Так, це влучна пародія на все й одразу і гірка правда. Але винести такого масштабу сексизм просто неможливо.

[Volodymyr Okarynskyi · Rating 4 out of 5]

ну старий збоченець, як його багато хо називає!))
еротоман (ретроман, бібліоман), чувак зі збоченою фантазією... то про Автора.
думаю, він то писав свідомо. щоб свої збочення (?) вміло приховувати за літературною грою. зрУуучно. та й сама книжка - то така собі антологія збочЕньств на галицькім і пострадянськім ґрунті.
однак, яка іронія, стьоб з усього і вся. і яка мова (напрягало тіко слово "знаходитися", хоч це й давній галицький кацапізм. і це, здається, все)!
про головний зміст. нічого певного нема, все абсурдно, нестійко, ґалюциногенно... але кожен нікчемний бумблякевич (автор щедро наділяє його своїми рисами) може почути себе супер-героєм, мачо-засранцем, переможцем одноро��ів-русалок-драконів-упирів тощо. тому, ця книжка - ще й терапія для позбавленнянаціональних і особистісно-інтеліґентських комплексів. розслабте сі, панЬство.
зрештою, книжка просто ржачна. напевно,вона й замикає карнавальну епоху українського переходу 90-х. ймовірно.

[Tetiana Lesik · Rating 4 out of 5]

Я вагалася між 3 і 4 зірками, бо дуже вже кур��ить ставлення автора до жінок: об'єктивізація, сексизм, всі баби однакові, тощо тощо.
Проте читалося легко, цікаво, багато неочікуваних поворотів, це дійсно талановито написана історія.

[Viktor Peretiatko · Rating 2 out of 5]

То гидко ти бридко... Натуралізм, сексизм, еротизм переважили деякі цікаві діалоги і анекдотичні ситуації. Хотілося шоб все це пошвидше закінчилося - і так воно і сталося. Врешті такий сюжет і не міг чимось закінчитися, тиож він і закінчився нічим.
Не моє.

[Valentyna Zelena · Rating 5 out of 5]

Яку ж дивну книжку я щойно закінчила читати!

Це якісь порнографічні пригоди Гулівера.
Якась Аліса в країні перверсій.
Якісь Рік і Морті з галицьким діалектом.
Якась пригода на рівні "це мій дах уже підтікає, чи це дійсно весело?"
Якась ода персам і розкішницям (і саме так вони і називаються).
Якийсь набір абсурду, сексу, політики, а місцями і відвертого порушення закону (кхм, лисенький пузатєнькій мужчінчик, перестаньте уявляти маленьких дівчаток без одягу, будь ласка, дякую!).

Тут пристаркуватий незайманець Бумблякевич проходить різні світи, у яких його найпотаємніші і найзбоченіші бажання стають реальністю, але наче під галюциногенами.

І це було триндець як дивно, ексцентрично, несамовито, сюрреалістично
і я не могла від цього відірватися!

короче, я можу рекомендувати, але дійте на ваш розсуд, бо такого набору скажених сюжетів я мало де зустрічала.

а, і Винничук дуже любить цицьки і борщ :)

[Nastya Podhorna · Rating 2 out of 5]

Ні. Я двічі штурмувала цю книжку, і двічі так і не осилила. Перший раз мене спинила повна абсурдність (хоча хороший абсурд я люблю загалом), другий - непомірна кількість дупець та прутнів. Їх там надто багато. І це все надто збочене. Там, куди я дочитала, були усі можливі збочені фантазії (окрім гомосексуальних). І педофілія головного героя. Можливо, за цим усім був і сюжет, і купа алюзій, відсилок, іронії, але я особисто за дрібними деталями, типу маструбації неповнолітній дівчинці-привиду (чи мерцю?) цього вже не помітила. Дуже на любителя, як мені здається
Хоча ж "Аптекар" був такий класний...

[Олена · Rating 3 out of 5]

Чудова мова, різні дотепи, але ледь дочитала роман. Фантазія автора розгулялась добряче, для мене навіть занадто. Половина сцен "спокусливого еротизму" - педофілія. Навіть не лишатиму в себе книгу. Та й таке.

[Volpe Nera · Rating 4 out of 5]

Дивно. Але цікаво.

[Vladyslav Ieliashevskyi · Rating 2 out of 5]

Чи не з першими згадками про Мальву, глибоко в голову закралась думка, що ніякої Мальви, Бумблякевич ніколи не зустріне, та й ба більше її геть нема. І не помилився - примарна і недосяжна мрія і закоханість, милість Божа, котра супроводжує нашого грішного Е. наче Беатрічче, Данте.

Я б сказав, що Винничук написав свою версію Пекла(Сміттярка), Чистилища(С.) та знову Пекла(бо до Раю, ми так в повісті і не добрались) в котрій Бумблякевич перевтілюється і показує своє гріховне їство чи не з перших сторінок - хіть, гординя, чревоугодство. Пекло кажуть у кожного своє, і смертні гріхи теж у кожного накопичуються свої. У протагоніста пекло набуло похотливого характеру, як і більшість "романтичної" літератури автора. Адже в раю ви не кохаєтесь з упирями, чи не так?

Все ж, Бумблякевич, з перших сторінок, більше мертвий, аніж живий. І Пекло нікого не відпустить назад...

[Viktoria Neborikina · Rating 5 out of 5]

ПРОЩАЙ БУМБЛИКУ
⠀
Це сама абсурдна книга, що я читала. Головний герой з незвичним призвіщем Бумблякевич заядлий книголюб, неочікувано вирушає у подорож. Залишивши своє минуле у Львові потрапляє до Сміттярки. Тут йому відкривається надзвичайне життя з морем борщів, фантастичних істот та пригод.
⠀
Головний герой - це казус. То пригоди ̶з̶б̶о̶ч̶и̶н̶ц̶я̶ естета-коханця. Голодний до жінок всієї масті, чоловік. То його любовні пригоди у пошуках найкращої, яка виявилась марою - Мальви Ланди.
⠀
З великим захватом читала більше половини книжки, а потім цей абсурд так набрид, що я хотіла швидше покінчити з ним. Він полонив книгу, захопив автора у щільні обійми. Тепер у мене перенасичення абсурдом і я декілька місяців не зможу його адекватно сприймати

[Nadine · Rating 4 out of 5]

Юрій Винничук неймовірний фантазер. Це третій його роман, який я з захопленням прочитала. Не дивлячись на те, з яким захватом я реагувала на всі фантасмагорії в цій книзі, вона мені полюбилася трохи меньше. Більшою частиною це через втому від порнографічних сцен, яких тут ну дуууже багато. Їх не слід сприймати серйозно, в них є якась кітчевість і місцями ніби навмисна крінжовість, але на мій смак цього було забагато. З рештою, елементи гумору, пародійності, абсурдності і постмодернізму тут на високому рівні, я отримала велике задоволення саме від того, яким чином ця книга була написана і що ця мандрівка може символізувати. Фанатам магічного реалізму, абсурдізму і постмодернізму раджу ознайомитися, іншим - подумайте двічі 😁

[Olena Biruk · Rating 5 out of 5]

Не знаю, що зі мною не так, але я отримала задоволення від читання. Це моя 5та книга автора, тому я знала, що Юрій Винничук любить перса і прутні, а його герої-чоловіки просто мачо, а тому еротичні сцени мене шокували не так сильно, хоча в цьому романі їх найбільше, і вони дуже дивні. ДУЖЕ. ДИВНІ
Але це не зіпсувало враження від історії, яка мені видалася захопливою і цікавою. І окреме задоволення- це мова, якою пише автор! Є в його творах для мене магія, яку я з радістю буду далі досліджувати

[Lina · Rating 4 out of 5]

Мінус бал за збочення..їх тут забагато..

[Ilona Leonova · Rating 5 out of 5]

Неймовірно чудова книга!

[Halyna Puzyrievska · Rating 5 out of 5]

Це божевільна книжка, але я в захваті!

[Roslyna · Rating 2 out of 5]

люблю Винничука за магічний реалізм в українському сетінгу та його пишну мову сповнену західноукраїнським діалектизмом.

можливо, проблема цієї історії в її обʼємі. 500 сторінок відбірної мішанини та абсурду дуже втомлюють і перевантажують уяву.

[NATALIA · Rating 4 out of 5]

"Аліса в країні Див" по-українськи, досить дивна, але не відірватися

[Микола · Rating 3 out of 5]

«До столу підійшла висока струнка дівчина з великими персами».
Цією цитатою, здається, можна в цілому охарактеризувати творчість Винничука — принаймні, такою вона здається з медійних контекстів, такою вона сміливо постає з роману «Мальва Ланда».

Це не вповні моя література, бо я з центральної України, а пан Винничук (Юрій Павлович) є яскравим представником літератури регіональної. Зізнаюся, в студентські роки я би не подужав цього роману, надто вже він насичений цими барвами.

Однак роман, безперечно, написано якскравою, багатою мовою (трохи від того багатства допомагає словник галицизмів, доданий у кінці книжки, однак ще кілька років тому стаття «Стирка — шмата» нічого би мені не пояснила).
Це крутійський роман, герой якого проходить, прохромлює, наче спис, цілу низку сюжетів, у тому числі й суто літературних.
Все це, переконаний, сприяло появі численних дослідницьких робіт, масси статей, курсових, може й дисертацій. А чому ні? Цей роман так і проситься до аналізу.

Тому, напевно, можна уникнути і переказу сюжету, і характеристики персонажів, і взагалі всього (окрім читання).

Тому, напевно, дуже важко про нього писати «простими словами». А якщо спробувати?
Роман цей — вигаданий. Якщо автор і мав на думці яких прототипів, його персонажі живуть цілком самостійним життям. Попри те, що більшість дії роману відбувається у нетрях сміттярки (яка у мене постійно асоціюється з епізодом фільму «Лабіринт»), він виразно, хм, чи то львівський, чи більше — галицький (тут може дати раду хіба той, хто там народився), і мова персонажів, і їх поведінка, і стосунки, які між ними існують, як русалчина пісня, без знайомих слів нагадують рух, який проходить інформація від повідомлення у газеті, до рядка в історії (літописі), до історичного анекдоту, переказу, міської легенди. Зрештою, і тому теж немає особливого сенсу в переказі сюжету, чи то пак, сюжетів, пов’язаних між собою персонажем і рамками твору (обкладинкою книжки).

Водночас він досить своєчасний, у сенсі — знаходиться на своєму місці між романами, написаними у тому ж часі, і «Дефілеяда», і «Кров по соломі», і «Рекреації» з «Московіадою», і «Польові дослідження» — всюди можна знайти схожі мотиви (про зміну топосу й історії, про омріяне і реальне, про пошуки себе).

Я не зможу одночасно порадити цей твір, чи відрадити від нього. Він добре піде під настрій одним людям, і з перших сторінок відштовхне інших. Але якщо ви ще не читали, варто спробувати, чи раптом він, бува, не ваш.

[Oksana Skora · Rating 3 out of 5]

Люблю стиль та мову Винничука, але цю книгу ледь дочитала. Під час неймовірних масштабів сексуальних походеньок героя я довго шукала сенс та кульмінацію у книзі. Досі не знаю, чи знайшла. Все ж це далеко від Танго Смерті та Аптекаря, які мене вразили на відміну від Мальви.

[Liliia Litvinova · Rating 4 out of 5]

для мене це інтелектуально-хтива казка для дорослих. З плюсів: за фантастичними сюжетами я побачила для себе багато прихованих думок та сенсів. На додачу вразили пророчі вислови автора, які влучно описують сьогодення України, хоча книга написана на початку 90-х. Ну й окремо хочу виділити неймовірну кількість діалектизмів, які точно поповнять ваш словниковий запас.
Мінуси: як на мене, занадто затягнуто, останні десь 150 сторінок прям не хотілося дочитувати. Також сюжет доволі рівний - хоч в романі велика кількість незвичних персонажів, для мене не було супер цікавих сюжетних поворотів. Ну і кінцівка на трієчку🤷🏻‍♀️
Це книга, яка або зламає вам мізки, або закохає вас своєю незвичністю та прихованими сенсами. Враховуючи мою доволі високу оцінку я належу до 2ї категорії😊

[Oksana · Rating 5 out of 5]

Фантастична повість, такий собі сюрреалізм. Неймовірний сюжет, який нагадує сон

[Oleg Lagodiyenko · Rating 4 out of 5]

Сміттярка forever!

[Natalia · Rating 5 out of 5]

This book is a real treasure!