Лихі люде

by Panas Myrny, Panas Myrny

«Лихі люди» Панаса Мирного – повість, присвячена темі боротьби кращих верств населення за інтереси народу***. Для твору характерна контрастність образів: чесні інтелігенти Петро Телепень і Тимофій Жук протиставляються підступним і лицемірним Шестірному і Григорію Попенку. Перу автора належать й інші прозові твори, зокрема, роман «Хіба ревуть воли, як ясла повні», повісті «Голодна воля», «Лихо давнє й сьогочасне» тощо.

Nook

First published January 1, 1887

About the author

Panas Myrnyj (pseud of Panas Rudchenko) Writer. He worked in various government offices and eventually achieved the rank of full government councilor (1914). The works of Taras Shevchenko had the greatest influence on the formation of Myrny's worldview, artistic preferences, and ideology. His early literary attempts included poems, dramas, and short stories. In 1872 the short story ‘Lykhyi poputav’ (The Evil One Did It), written in the style of Marko Vovchok, was printed in the Lvivjournal Pravda. In 1877 appeared his novel Lykhi liudy (Evil People), about the life of the intelligentsia. His best-known work is the novel Propashcha syla (The Ruined Strength), also titled Khiba revut’ voly, iak iasla povni? (Do the Oxen Bellow, When Their Mangers Are Full?, 1880), which he coauthored with his brother, Ivan Rudchenko (pseud: I. Bilyk). The work can be characterized as a sociopsychological novel-chronicle; it covers almost a hundred years in the history of a Ukrainian village, from serfdom to the postreform era. In it Myrny depicts social oppression, internal strife between different social groups, the tsarist legal system, the harsh life of a soldier during the time of Tsar Nicholas I, police violence, and spontaneous protests against lies and injustice. Myrny's second important sociopsychological novel, Poviia (Loose Woman, 1884), describes new social processes brought about by the reforms of 1861. Myrny also portrayed the changed social dynamics of the village after the abolition of serfdom in the story ‘Lykho davnie i s'ohochasne’ (Ancient and Contemporary Evil, 1903) and ‘Sered stepiv’ (Among the Steppes, 1903). Myrny also wrote some dramatic works, the comedies Peremudryv (He Outsmarted [Them], 1886) and Zhuba (Loss, 1896), and the dramas U chernytsiakh (Among the Nuns, 1884) and Spokusa (Temptation, 1901). The most popular drama was Lymerivna (The Daughter of the Harness Maker, 1883), which was first published in 1892 in the journal Zoria (Lviv). He is also known as the translator of Henry Wadsworth Longfellow's poem The Song of Hiawatha and of William Shakespeare's King Lear. Myrny markedly expanded the lexicon of the literary Ukrainian language and with his talent for rhythmic and melodious phrasing enriched Ukrainian syntax.

Панас Мирний (справжнє ім'я Панас Рудченко) - український прозаїк та драматург. Народився 13 травня 1849 року в родині бухгалтера повітового казначейства в місті Миргороді на Полтавщині.

Серед найвизначніших праць Мирного
* оповідання «Лихий попутав», автобіографічне оповідання «Ганнуся», цикл оповідань «Як ведеться, так і живеться», «Пасічник», «Яків Бородай», «Замчище», «Визвол», «Морозенко»
* повісті «П'яниця», «Лихі люди», «Лихо давнє й сьогочасне», «Голодна воля», «За водою»
* романи «Хіба ревуть воли, як ясла повні?», «Повія», новела «Лови» та п'єса «Лимерівна».

Reviews

[Dmytro Khomiak · Rating 4 out of 5]

Описи нуднуваті, але загальна структура оповіді доволі добра

[Andrii Litvynchuk · Rating 4 out of 5]

Хороша повість, для мене точно топ-3 Мирного. Коротка, та вмістила багато думок, місцями навіть сильніша ніж «Хмари» Нечуя (найближча по духу як на мене). Через розмір твору фінальні сцени сприймались не так близько до серця, певні моменти передбачувані, тим не менше читав з задоволенням

[A.П. · Rating 5 out of 5]

5 з 5 для української класики.