Hadamaky: Z Portretom Avtora I Iliustratsiiamy

by Shevchenko Taras 1814-1861, Taras Shevchenko

This is a reproduction of a book published before 1923. This book may have occasional imperfections such as missing or blurred pages, poor pictures, errant marks, etc. that were either part of the original artifact, or were introduced by the scanning process. We believe this work is culturally important, and despite the imperfections, have elected to bring it back into print as part of our continuing commitment to the preservation of printed works worldwide. We appreciate your understanding of the imperfections in the preservation process, and hope you enjoy this valuable book.

Genres: Poetry, Classics, Ukrainian Literature, Fiction

118 pages, Paperback

First published January 1, 1841

Reviews

[Agata · Rating 4 out of 5]

i just read it twice in a row for my thesis don’t ask questions

[Tymoteusz Kowalczyk · Rating 1 out of 5]

Hajdamacy - podług tradycji ukraińskiej nieustraszeni buntownicy walczący o wolność, uczestnicy powstań Kozackich XVIII wieku.

Jaka była owych powstań natura? Z tym, że sprowadzały się one do okrutnych rzezi niedawnych ciemiężycieli - ludności polskiej i żydowskiej z okazjonalnymi przerwami na potyczki z uzbrojonym przeciwnikiem nie kryje się sam Taras Szewczenko - ukraiński wieszcz narodowy, piewca powstań hajdamackich.

Poemat Hajdamacy, zakończony jest okrutną rzezią Lachów, podczas której tytułowi bohaterowie nie tylko nie oszczędzają polskich kobiet i dzieci, ale i czując imperatyw wewnętrzny "przysięgi" mordują te spośród ukraińskich dzieci, które zostały ochrzczone (jeden z przywódców Kozaków - Gonta morduje w takich okolicznościach własne dziatki).

Całość utworu stanowi złowróżbną zapowiedź wydarzeń z XX wieku, kiedy to podług słów Szewczenki "godni" (skoro skorzy do mordowania Lachów) potomkowie Kozaków, zgotują naszym rodakom piekło Rzezi Wołyńskiej.

Nie możemy tracić z perspektywy oczywistego faktu, że głównym zagrożeniem dla bezpieczeństwa Polski jest obecnie Rosją. Nie bagatelizujmy jednak zbrodniczej podstawy kulturalno-historycznej na jakiej władze ukraińskie opierają tożsamość tego intensywnie kształtującego się w obecnych warunkach narodu. Jeśli wobec braku alternatywy, Ukraińcy na piedestał wysuwają poetę wzywającego w swych wierszach do ludobójstwa, to czy nie byłoby lepiej gdyby piedestał pozostał pusty w oczekiwaniu na kogoś bardziej godnego tego miejsca?

[Andrii Litvynchuk · Rating 3 out of 5]

Шкода, що в саму поему не ввійшла зрада московитів Ґонти й Залізняка. Через це вона втрачає висновок, зібрались різати ляхів і жидів за віру, та й по тому. «Посіяли гайдамаки жито, Та не вони його жали». Ймовірно це зумовлене цензурою, але ті ж Катерина й Сон мають виразнішу думку.
Тим не менше, поема цікава й їй явно не бракує драматизму. Арка Ґонти зачіпає, а в історії Яреми читається образ самого Шевченка. 6 козаків із 10

[Vadim · Rating 2 out of 5]

Поема про колективну помсту, а саме про Коліївщину, повстання козаків проти Речі Посполитої. Тарас Шевченко показує, як насильство призводить до подальшого насильства.

За що люде гинуть?
Того ж батька, такі ж діти, —
Жити б та брататься.
Ні, не вміли, не хотіли,
Треба роз'єднаться!
Треба крові, брата крові,
Бо заздро, що в брата
Є в коморі і надворі,
І весело в хаті!

[Trounin · Rating 3 out of 5]

Воздав москалям за обиды, готовый и дальше воздавать, решил Шевченко и полякам презрение в стихах показать. Получалось так, что всякому, кто брался землями малороссов владеть, тому полагалось в муках страшных истлеть. Виноваты кругом все, кто брался судьбу Малороссии вершить, осуждалось даже желание просто в мыслях властелином быть. Такое право дозволялось одним малороссам, коим они воспользоваться так и не сумели, отчего потомки их в мучениях горели. Не мог народ в одном порыве заявить о праве на власть, не мог и под чьё-то влияние в полном составе подпасть, сугубо из-за стремления к вольной жизни, каковое досталось в наследие от казаков, теперь к тому же стремятся потомки некогда вольных сынов. Так не лучше ли видеть Украину, где каждый борется за лучшую долю для сего края? Только судьба для Малороссии всегда была особенно злая. Причина в том, что слишком разнятся взгляды народа, давно не единого, разных культур наследника, ни древней Руси, ни прежней Малороссии ни в чем не приемника. Уже при Шевченко то было ясно всем. Теперь посмотрим, гайдамаки были примечательны чем.

(c) Trounin

[Ihor Khomiak · Rating 4 out of 5]

Хотілося б, щоб все закінчилось на зустрічі Яреми з Оксаною, але все було б занадто просто. Потрібно було у фіналі додати трагедію Гонти і його синів... Як потрібно довести людей до люті, що вони занурившись у помсту падають у звірство. "Тату, тату… ми не ляхи.."

[Taja Ofthemarigold · Rating 4 out of 5]

Нехай житом, пшеницею, як золотом, покрита, не розмежованою останеться навіки од моря і до моря — слов’янська земля

[Halina Hetman · Rating 5 out of 5]

Перший український історичний роман у віршах. Прекрасний ритм, суцільне задоволення від композиції, читаєш і не помічаєш, як час іде.

[morus alba · Rating 5 out of 5]

Без малого двісті років минуло, а москалі (і частина ляхів) досі хочуть знищити українців.
Душа палає... як наші міста після ракет і шахедів, бодай їм ще на виробництві згоріти...

[Alexey Yakobson · Rating 1 out of 5]

Это какой-то гимн ИГИЛа или Талибана.