жовтень Quotes

Quotes tagged as "жовтень" Showing 1-3 of 3
Ray Bradbury
“Мартін знав, що знову прийшла осінь, бо Пес, забігши у будинок, впустив вітер і холод, і запах яблук, що під деревами перебродили на сидр. У темних кучерях шерсті Пес приніс золотарник, останні ниточки павутиння, шерсть білки, лушпиння жолудів, пір'їну вільшанки, тирсу недавно розпиляних дров і буре листя, що злетіло з полум'яних кленів. Він стрибав. Злива шматочків папороті, гілочок ожини, болотної трави проливалась на Мартінову постіль, і він кричав від захоплення. Ім'я цьому неймовірному звіру було Жовтень!

("Посланець")
Ray Bradbury, Все літо наче день один. 100 оповідань. Том перший. Книга 1

Наталка Білоцерківець
“ОСІНЬ

Високий і сутулий, і худий
цей образ осені, цей жовтень, це палання
гаїв багряних, це протистояння
морозної і слізної води

На берегах печальної Європи,
її старечих стомлених морів
опівночі спадає сивий попіл
із сигарет мрійливих юнаків.

Які думки бентежать їхні лиця,
про що говорить це серцебиття
під светрами?...
Велика таємниця —
на жертву налаштоване життя!

Невже в наш час героїки блідої,
спокус матеріальних і розваг
ще виростають діти, як герої
легенд народних, сяючих звитяг?

Між демонстрантів на майданах людних,
заради слів, оголених, мов кров,
іще поети розривають груди
естетик мертвих і дрібних промов!

О, я люблю цю романтичну осінь!
Во і'мя правди поколінь нових —
ці світлооокі і жорстковолосі
видіння оркестрантів світових!

І злочин вірить, що слабка людина,
І злочин думать, що життю кінець,
коли хвилює музика єдина
мільйони їй довірених сердець!”
Наталка Білоцерківець, Ми помрем не в Парижі

“...був сонячний безхмарний жовтень, а довкола височіли розкинуті зиґзаґами пишні липи, підхмарні клени, кудлаті вільхи, розбуялі дуби...

Розділ I Хутір очеретянок”
Жанна Куява, Гордієві жінки