листопад Quotes

“Анна прагнула нікому не заступати шлях, а там, де вузькі стежки через поля змушували йти поодинці, намагалася триматися коло шваґра й сестри. 'Насолоду' від прогулянки їй, певне, давали рух і гарний день, споглядання останніх усмішок року на жовтобурому листі і напівоголених чагарниках, а також повторювання про себе кількох із тисяч наявних поетичних описів осені, пори року, яка справляє своєрідний і незабутній вплив на душу, наділену ніжністю та смаком, пори року, яка спонукала кожного поета, вартого уваги, до спроби описати або окреслити в кількох словах почуття.

Розділ 10”
― Jane Austen , Persuasion

“Праворуч мене затуляли збірки червоної тканини, ліворуч захищали від негоди віконні шибки, які, проте, не могли приховати сумної картини пізнього листопада. Гортаючи книгу, я час від часу поглядала у вікно, за яким западав холодний зимовий вечір. Вдалині висіла густа запона туману і хмар; перед вікном розкинувся моріжок з пошарпаними бурею кущами; їх щедро поливали дощові потоки, гнані вітром, який жалібно стогнучи, налітав шаленими поривами

Розділ I”
― Шарлотта Бронте, Джен Ейр

“Почався листопад, а з ним і великий холод. Гори довкола школи стали скидатися на брили сірої криги, а озеро виблискувало, як сталь. Землю щоранку вкривала паморозь. Із горішніх вікон було видно, як Ґеґрід у довгій шубі з кротячого хутра, кроликових рукавицях і величезних бобрових унтах странно обчищав на полі для квідічу обмерзлі мітли

Розділ одинадцятий. Квідич”
― Дж.К. Ролінґ, Harry Potter and the Philosopher’s Stone

“Коли ж минула пора кохання оленів-королів і замовкли їхні могутні голоси, Бембі став помічати й дещо інше. Блукаючи вночі лісом або відпочиваючи вдень у своїй хижці, він чув шепіт листопаду. Шаруділо й шурхотіло на кожному верховітті, на кожній гілці, по всьому лісі. Ніжний сріблястий шелест день і ніч лився з дерев на землю. Було так приємно чути його, прокидаючись, і так хороше засинати під цей таємничий, тужливий шепіт.

Тепер листя вкривало землю грубим шаром і шаруділо при кожному кроці. Його було так весело розгрібати ногами! Листя шелестіло "шш-шш!" – ніжно, ясно, сріблясто. Це шарудіння давало мешканцям лісу неабияку користь – їм не треба було тепер дуже прислухатись та принюхуватись: адже листя ще здаля попереджало про найменший рух у лісі”
― Фелікс Зальтен, Bambi: A Life in the Woods

“Поки йде листопад

Літає листя схилами,
вкриває геть усе.
Як човники з вітрилами,
його ріка несе!

Їх безліч, тих корабликів,
пливуть по течії.
Вони зманили й зябликів
летять в чужі краї

Махаю вслід: – Не гайтеся
в далекій стороні!
А навесні вертайтеся,
вертайтесь навесні!”
― Вікторія Віта, Хто показує сни?