Жан-Мішель Ґенассія > Quotes

“Ніколи не розумів, як то можна говорити одне, а робити геть інше. Клястися в коханні і завдавати болю коханій людині, мати друга і забути друга, зватися сім'єю і поводитись, мов незнайомці, відстоювати великі ідеали, але не йти за ними, стверджувати, що віриш у Бога, проте поводитись, наче його нема, вважатись героєм, коли поводишся як паскуда.”
― Жан-Мішель Ґенассія, Le Club des incorrigibles optimistes

“Наразі він не був упевнений абсолютно ні в чому, окрім того, що досі живий. Для нього залишилася одна-єдина правда на землі: ти або живий, або мертвий. Решта - питання вірувань чи плодів уяви.”
― Жан-Мішель Ґенассія, Le Club des incorrigibles optimistes

“Прочитати й полюбити роман такого собі покидька - ще не злочин, це не зобов'язує поділяти його життєві переконання й не робить тебе спільником, це означає тільки, що ти визнаєш його талант, аж ніяк не моральні принципи ті ідеали.”
― Жан-Мішель Ґенассія, Le Club des incorrigibles optimistes

“Дехто не відмовляв собі у звичці затуляти рота долонею, аби замаскувати бесіду. До таких повадок треба було призвичаїтися, бо попервах це видавало їх за справжніх змовників. Ігор пояснив, що то була звичка, набута на іншому краю світу, де найменше слово могло запроторити вас до в'язниці чи на кладовище, де не варто було довіряти найліпшому другові, рідному братові, власній тіні.”
― Жан-Мішель Ґенассія, Le Club des incorrigibles optimistes