,
Іван Лисяк-Рудницький

Іван Лисяк-Рудницький’s Followers (3)

member photo
member photo
member photo

Іван Лисяк-Рудницький


Born
in Wien, Austria
October 27, 1919

Died
April 25, 1984

Genre


1937 року закінчив Академічну гімназію у Львові. Після навчався на юридичному факультеті Львівського університету (1933—1939). Після 1939 року жив за кордоном в еміграції: навчався на факультеті зовнішніх відносин Берлінського університету (1940—1943). Захистив докторську дисертацію в Карловому університеті у Празі (1945).

У 1940-х був членом українського студентського товариства «Мазепинець», Української Студентської Громади у Празі та разом з А. Білинським, В. Рудком, О. Пріцаком — членом Націоналістичної Організації Українських Студентів Великонімеччини (НОУС). Після війни переїхав до Австрії, а 1947 року — до Женеви (Швейцарія), де деякий час слухав лекції в Інституті вищих міжнародних досліджень. У 1951—1971 роках — у США в 1951—1952 ро
...more

Average rating: 4.76 · 55 ratings · 10 reviews · 6 distinct worksSimilar authors
Історичні есе. Том І

by
4.84 avg rating — 19 ratings — published 1994 — 2 editions
Rate this book
Clear rating
Україна між сходом і заходо...

by
4.93 avg rating — 15 ratings — published 2012
Rate this book
Clear rating
Історичні есе. Том ІІ

by
4.70 avg rating — 10 ratings2 editions
Rate this book
Clear rating
Щоденники

by
4.17 avg rating — 6 ratings — published 2019
Rate this book
Clear rating
Нариси з історії нової України

by
4.67 avg rating — 3 ratings — published 1991
Rate this book
Clear rating
Между историей и политикой

by
it was amazing 5.00 avg rating — 2 ratings — published 2007 — 2 editions
Rate this book
Clear rating
More books by Іван Лисяк-Рудницький…
Quotes by Іван Лисяк-Рудницький  (?)
Quotes are added by the Goodreads community and are not verified by Goodreads. (Learn more)

“Я належу до тієї течії еміґрації, що вважає духовний зв'язок з батьківщиною справою життєвою; такі контакти потрібні, як з уваги збереження еміґрації перед асиміляцією, так і з уваги на збагачення культурного життя України через зв'язки з зовнішнім світом. Приступаємо до дня звʼязків без задніх думок і злобних намірів, але ми залишаємося при цьому собою, з нашими власними поглядами. Приходимо на Україну не на те, щоб учити, але щоб учитися. І ми рахуємо з нашим становищем гостей, – але якщо питають нас про нашу думку, ми її будемо відкрито казати.”
Іван Лисяк-Рудницький, Щоденники