Olga’s Comments (group member since Feb 05, 2022)

Olga’s comments from the Німецька література після Міленіуму group.

Відсунемо в бік людські драми – час котячої правди. Чим живуть муркотливі пухнастики? Якими нас бачуть домашні улюбленці?

Письменниця, журналістка, актриса і літературний критик Ельке Хайденрайх завоювала тисячі читацьких симпатій з історією «Неро Корлеоне». Написана надзвичайно простою мовою, дитяча книга зрозуміла читачам будь-якого віку. Легкість викладу доповнюють теплі ілюстрації Квінта Бухгольца. Можливо авторці дуже допоміг досвід актриси дубляжа і озвучки мультфільмів, адже її герої-тварини нагороджені різними характерами і уявляються цілком реальними. Як ніби вона просто розуміє їх мову.

Пригоди чорного кота-італійця у Німеччині – це про постійну боротьбу за лідерство: хоч на фермі в італійському селі, хоч у тихому заможному кварталі Кельну.

Колоритна італійська кішка у найнещасливіший день, в грозу, народила чотирьох кошенят, яким пощастило розплющити очі і оминути селянське відро, де більшість передчасно завершує своє життя. З розумного і кмітливого чорного кошеняти виростає справжній хитрун і злодійкуватий розбишака.

Кіт, який змусив себе поважати, готовий випустити пазурі і вчепитися у будь-якого противника, який посягне на його територію, авторитет і принципи. За це Неро і отримав прізвисько Корлеоне – «Левове серце». Такий собі привіт Маріо П’юзо від світу котячої мафії.

Його боялись і поважали свійські тварини, коти-сусіди носили «данину», а найпородистіші киці закохувались по вуха. Він не забував піклуватись про свою косооку сестру – кішку-каліко, але турботу про себе скоріше визнавав зазіханням на свою свободу. Інтелігентна німкеня-дачниця була зачарована сільським пройдисвітом, який досконало вивчив мистецтво маніпуляцій. Неро Корлеоне завжди знав як отримати від неї свою миску теплого молока. Та він знав як взагалі добиватися поваги!

На перший погляд, безтурботне, веселе котяче життя виявляється таким насиченим і таким… драматичним. Їж, пий, спи, муркочи – чого ще не вистачає? Неро наважувався на найвідчайдушніші вчинки, щоб відчувати володарем своєї долі.

Можна вважати себе надто дорослим для дитячої літератури, але Mamma mia! навіщо позбавляти себе цікавої книги? У ній, насправді, багато дорослого. Добре, що розділити з дітьми світ цікавих історій ніколи не пізно. Особливо цікавою книга буде для котолюбів і тих, хто коли-небудь прихистив хвостатих безхатьків чи підгодовував біля будинку.

Дачний будинок на березі Бранденбурзького озера має зникнути, бо такий закон – він не відповідає сучасним вимогам. А колись доводилось зникати його мешканцям, бо вони не вписувались у тодішню сучасність. Німецька письменниця Дженні Ерпенбек розкриває дванадцять історій трьох родин, які у різний час жили у цьому будинку. «Прокляття дому» варто читати почуттями. Ви швидко цьому навчитесь.

Уродженка Східного Берліну, палітурниця і режисерка театру за освітою, Дженні Ерпенбек відкрила світу свій письменницький талант у 1999 році. Її твори – це осмислення минулого і людського буття під символом зникнення, відзначені численними літературними преміями і перекладені кількома десятками мов.

У «Проклятті дому» (Heimsuchung) письменниця пропонує обернутись на минуле, відчути запах саду, послухати озеро і невловиму тривогу у повітрі через віконниці головного героя – будинку.

Обкладинку німецького видання «Прокляття дому» прикрашають вітражі – кольорові скельця виринають з чорної пітьми і обіцяють сонце. Український переклад роману 2016 року привертає увагу столовим сріблом, розвішаним на трояндовому кущі.

Відкриваючи книгу, ти ніби обережно заходиш до оселі. Її проєктував і будував талановитий берлінський архітектор для коханої дружини. Другої дружини, адже службовий роман з веселою стенографісткою завершився весіллям. У його уяві затишок сімейного щастя мала захищати солом’яна стріха серед сільської пасторалі, у тіні віковічних дубів. Взимку він хотів кататися з дружиною на ковзанах і грітися біля голландської пічки. Кожен куточок у будинку був продуманий для життя і натхненний фантазією коханої жінки – обшивка рожевим шовком, таємні механізми віконниць, тисячі дрібниць. У будинку було місце для гостей, майсенська порцеляна і майстерня з кульманом, але не проєктувалася дитяча кімната. Політичні вітри, пожежі війн і післявоєнні потрясіння були набагато небезпечнішими за негоду і грозу. Архітектор навіть у жахливому сні не міг уявити, що через кілька років його дружина у смертельній небезпеці ховатиметься в гардеробній, а сам тікатиме від нової держави, яка погрожує ув’язненням.

Роман складається вражаючих історій звичайних німців, затиснутих у жорнах різних ідеологій і подій. Усе двадцяте століття під дахом одного німецького будинку – відновлення після Першої світової війни, старосвітське суспільство з середньовічним відлунням, становлення Третього Рейху, Друга світова війна, прихід Червоної армії, поділ Німеччини, життя в НДР, падіння Берлінської стіни і воз’єднання країни. Суспільні катастрофи перемежовуються митями щастя власників будинку різних поколінь і мовчазною роботою незмінного садівника.

Книга бездоганна у своїй лаконічності, водночас через кожну деталь побуту і емоцію персонажів дає точне відчуття різних епох, захоплює і тримає увагу до останнього рядка. Чого варті лише прикмети на весілля, похорони! І мимоволі задумуєшся, чи міг стати осередком щастя будинок, зведений на нещасті солтисівни?