“Ацвут, печаль — перепона на шляху до Бога. Тягар, який людина власни-
ми руками вішає собі на шию, прибиваючи себе до землі. Від цієї ваги, від
розпачу через власну тілесність, невиправність, через свою безнадійність
і гріхи плоти голова людини схиляється так низько, що очам недоступним
стає світло Господа.
Печаль слід відрізняти від гіркоти, мерирут. Мерирут — це смуток лю-
дини через її віддаленість від Бога. Гіркота цілюща, в ній — прагнення до
Небес. Печаль несе в собі безнадію і бездіяльність, апатію та мертвотність.”