“Як би ще людина змогла за аналогією з днем і ніччю, літом і зимовим сезоном дощів дійти до думки про поділ космосу на ясний світ дня і сповнений казкових істот темний світ, якби не мала взірця цього всього у самій собі - у вигляді протилежності свідомості і впливового, хоча й невидимого, тобто непізнаваного, несвідомого?”