“Та я не хочу забувати, що вони з нами робили: моє знання істинної природи гніту, в якому ми животіємо, стало поштовхом продовжувати життя і триматися, взяти себе в руки, аби й далі протистояти їхнім репресіям і гнобленню, у якому мені доводиться жити. Врешті-решт, наші кати - просто звіри, чудовиська, котрі втратили в собі все людське, а я натомість - змогла в собі оте людське зберегти і примножити.”