“Перелякавшись, розгубившись і врешті зворушившись, Лілічка ніяк не могла зарадити сльозам, що з’явилися несподівано й самі собою тихо потекли, хоча вже, здавалося б, не було чого. Висока дівчинка перехилилася через хлопчика і сказала: — Ай ну. Перестань, — і підбадьорливо додала. — А в мене нема тата.”