“Казали, що «чорнило вченого святіше за кров мученика. 1515 року Указ султана Селіма I погрожував смертною карою кожному, хто скористається друкарським верстатом. Невдача примирення ісламу з науковим прогресом мала скінчитися катастрофою. Забезпечивши в минулому європейських учених ідеями та натхненням, мусульманські вчені були тепер відрізані від новітніх досліджень. Якщо наукову революцію породила мережа вчених, то Османська імперія, фактично, опинилася поза нею. Єдиною західною книжкою, перекладеною близькосхідною мовою до кінця XVIII століття, був медичний посібник із лікування сифілісу.”