“Ми вже побачили, що в нашому світі ілюзорне вилучення праці як болісного зусилля, на яке приречене все людське життя, призвело до наслідків, серед яких першим було те, що робота тепер виконується у вигляді праці, а продукти роботи, предмети споживання, споживаються так, ніби вони прості споживчі товари. Подібно і зусилля вилучити дію через її непевність та вберегти людські стосунки від їхньої крихкости через таке сприйняття їх, ніби вони були чи могли б стати запланованим вибором людського виготовлення, спричинилося, передусім до спрямування людської спроможності до дії, до започаткування нових спонтанних процесів, які без людей не з'явилися б, в таке ставлення до природи, яке аж до найпізніших стадій новочасної доби було основою одного з природних законів дослідження та виробництва предметів з природного матеріалу ("Становище людини", с. 177).”