“Страждаючи, наче Мартін Іден у пральні, Олена цілу вічність приклеювала етикетки на конвеєрі, час тягнувся безкінечно довго, здавалося, материки встигали розділитися і з'єднатися знов, ріки — затопити землю й повернутися в береги, імперії міцніли й зазнавали краху, а Олена продовжувала змащувати клеєм етикетки.”