“Кажу, важко, коли у щось важливе віриш лише ти. І більше ніхто — ні в тебе, ні в те, що ти робиш. Ти розповідав, як стояв учора на тій сцені... Немає нічого гіршого, ніж вірити в щось важливе наодинці. А ти був не просто сам, ти був проти всіх. І оце зараз подумала — як ти не опустив рук...

Опустиш руки, пропустиш у голову, — він усміхнувся. — Уже є. Життя — це ринг. Буває так, що у твоєму кутку нікого нема.”