“Птах знову нетерпляче каркнув. Тінь встав і попрямував до нього. Ворон почекав, поки Тінь підійде, а тоді перелетів на інше дерево, ліворуч від напрямку, в якому Тінь ішов з самого початку.
— Ей, чуєш! Гугін! Чи Мунін! Чи що ти там таке!
Птах повернувся, підозріливо схилив голову набік і втупився у Тінь своїми блискучими очима.
- Скажи «Невермор».
- Пішов ти нахуй, — відповів ворон.
Поки вони просувалися лісом — ворон перелітаючи з гілки за гілку, а чоловік продираючись крізь чагарі, крук не озвався до Тіні більше жодним словом.”