“Маріанна дивилася на сестру з жахом і нестримно ридала. Тож Елінор судилося утішати інших не тільки в їхньому горі, але й у своєму власному. Вона всіляко наполягала, що витримує його спокійно, і прагнула довести, що Едвард ні в чому, окрім необачності, не винен.”