“Темніли повіки її обважнілі,
і дерева за вікнами відкидали тіні.
Нагрівались порізи на її сухожиллі,
нагрівалися кулі у нього в тілі.

І коли вона торкалася повітря рукою,
нагрівалося повітря — чорне й прозоре.
До ранку було тихо, і тиша була такою,
що чути було, як їм сниться море.”