Olena > Olena's Quotes

“Sometimes you wake up. Sometimes the fall kills you. And sometimes, when you fall, you fly.”
― Neil Gaiman, The Sandman, Vol. 6: Fables & Reflections

“Today a reader, tomorrow a leader.”
― Margaret Fuller

“Коли блазні вдають із себе розумнків, а розумники - блазнів, кому нести істину?”
― Ірен Роздобудько, Якби

“Ми, люди. А наше улюблене слово «якби»”
― Ірен Роздобудько, Якби

“Ні, Ангеліно, я не в церкві,-відповіла Ліда.- Подарунок Стасику шукаю.
-Купи йому, Лідусю, замість виделки палички, якими азіати бавляться. А то твій Стасик скоро в двері не пролізе,-порадила простодушна нянька”
― Люко Дашвар

“Любов-ідея,-перебив Платон.- Любов існує незалежно від людей. Люди... Вони воюють, воюють, аби тільки захопити цей трофей-любов. А на війні справедливості нема, доброї волі нема-тільки кров. Поки хоробрий своїм життям торує шлях, підлота головний трофей уже за пазуху кладе. А хоробрий усіх переміг, до скарбниці дорвався, дивиться-трофеї всі такі дрібні та негідні. А щось же треба взяти. Не дарма ж воював. Не з порожніми ж руками з битви повертатися. Любов-трофей битви. Годі шукати гармонію. Краще відчувати того, хто тобі потрібен.
-Філософія...-пробурмотів Стас безпорадно.
-Так. Найголовніше філософське питання в тому, хто з двох у любові вважає себе трофеєм, а хто - завойовником. Часто ролі змінюються. Як і оцінка самого трофею.”
― Люко Дашвар

“«Ні, нітрохи не змерзла, тепло. На душі тепло, а душа й тіло зігріває.»”
― Люко Дашвар

“«І взагалі, всі нормальні люди — звичайні, а ті, що вважають себе надзвичайними, просто пихаті хворі потвори.»”
― Люко Дашвар

“Мабуть, усі батьки, що мають одну дитину, вирізняються жертовністю. Аби потім не дорікали.”
― Люко Дашвар

“У всіх дівчат одна мрія… Кохання… Справжнє кохання. На все життя. А все інше — то не мрії… То примхи.”
― Люко Дашвар, Село не люди

“А якщо співають «Несе Галя воду, коромисло гнеться. А за нею Йванко, як барвінок в'ється», то Галі краще того Іванка позбутися, бо не може вона сподіватися щирої любові, якщо хлопець спокійно спостерігає, як дівчина з тим коромислом пупа рве.”
― Люко Дашвар

“Від їжі чоловік їжаком стає!— Чоловікові треба свининку запекти, рибку засмажити, та щоб скоринка хрумтіла, а під скоринкою сік зберігся.”
― Люко Дашвар, Мати все

“Жінки теж народжують… І їхні три справи — доглядати за чоловічими справами. Він дім збудує, а жінці його теплом наповнити, він дерево посадить, а їй його поливати до скону та плоди збирати, він сина… А їй… Їй виховувати, пестити, захищати…”
― Люко Дашвар

“Невже може бути щось спільне в гордого величного орла та облізлого злодюжки горобця?
- Небо у них спільне! Небо!..”
― Дара Корній, Тому, що ти є

“В житті трапляються події, які перевертають твоє життя, перетворюють його, видозмінюють, якщо хочете.
Коли дивишся в очі тих, кого любиш найдужче і кого щойно заледве не втратив, зачинаєш розуміти, що насправді ані гроші, ані статки не мають зовсім ніякого значення, бо крім отої всієї матеріальної блажі є щось таке, що міцно тримає людину над поверхнею землі, не даючи їй змаліти до рівня мурашиного, і те щось, очевидно, є любов, бо вона єдина, заради чого варто дихати, будувати, іноді руйнувати і, врешті, існувати.”
― Дара Корній, Тому, що ти є

“Мрії збуваються, якщо дуже-дуже хочеш, нехай дивним чином, однак здійснюються.”
― Дара Корній, Тому, що ти є

“Бажання змінити світ на ліпше - хронічна хвороба юності.”
― Дара Корній, Тому, що ти є

“Казка завжди закінчується щасливо, тому що оповідач не знає, що після щастя робити з героями?”
― Дара Корній, Тому, що ти є

“Старий індієць розповідав своєму внукові притчу. «В душі кожної людини, казав він, йде одвічна боротьба, яка схожа на боротьбу двох вовків. Один вовк це зло, брехня, ненависть, погані наші вчинки, егоїзм. Другий вовк це добро, надія, гарні вчинки, любов до ближнього, вірність, віра». Ну і таке всяке, ти ж розумієш? Внук на мить замислився, а тоді запитав: «Хто ж тоді перемагає, дідусю, в цій боротьбі?» Знаєш, що відповів старий? Поліна стенула плечима. Завжди перемагає той звір, якого ти сам годуєш…”
― Дара Корній, Тому, що ти є

“Один східний мудрець дуже любив усамітнюватися, плаваючи на човні. Коли надходив вечір, він брав свого скромного човника, випливав на середину озера і, заплющивши очі, поринав у світ власних думок, марень, де йому було і затишно, і світло. Якось порожній човен, пропливаючи поруч, вдарився об човен мудреця. Мудрець розплющив очі, збираючись вилаяти того бешкетника, який порушив його умиротворення. Та лаяти чи сварити не було кого, тому що човен виявився порожнім. Мудрецю нічого не залишалося, як продовжити медитацію, втамувавши гнів. Звичайно, той випадок його розсмішив. З того часу, тільки-но хтось ображав його і в душі у нього зароджувалися образа та гнів, Мудрець казав самому собі: «Цей човен також порожній, не звертай на нього уваги». І зараз я цей вислів повторюю для себе: «Цей човен також порожній, дівко, не звертай на нього уваги».”
― Дара Корній, Тому, що ти є

“Компроміси, ті кляті компроміси. Надто часто ти йдеш на них. З начальством, з родичами, з колегами на роботі, врешті з совістю. Однак бувають випадки, коли компроміс неможливий. І тоді несе тебе течія, все далі і далі від примарного щастя”
― Дара Корній, Тому, що ти є

“Гидке те слово - "стабільність", бо в болоті також присутня стабільність, однак болото не перестає тхнути болотом.”
― Дара Корній, Тому, що ти є

“Тримаймося, як цвяхи в дошці,
Тулімося, як огірки в бочці,
Кохаймося, як коти в марті,
Бо ми того варті!!”
― Дара Корній, Тому, що ти є

“Душа людини - посудина. Всевишній надав людині право вибору: чим її наповнювати. Недобрі люди накопичують у ній жовч злості, жадібні - думки про гроші, добрі - любов.”
― Світлана Талан, Не вурдалаки

“Бути матір'ю та дружиною - різні речі. Важко навіть сказати, ким бути легше, а ким важче.”
― Світлана Талан, Не вурдалаки

“Зараз нас називають дітьми війни. Якось це не правильно. Війна вмивається людськими слізьми, живиться тисячами загиблих людей, запиває їх людською кров'ю, йде по кістках, руйнує не лише міста та села, але й душі. Вона жорстока, вона - вбивця, вона - розлучниця, вона відібрала, вкрала та зжерла, нещадно проковтнула наше дитинство. Війна не може мати дітей, а нас чомусь називають дітьми війни...”
― Світлана Талан, Не вурдалаки

“Життя - відрізок між народженням та смертю. Воно таке непередбачуване! Іноді у ньому течія спокійна та гладенька. Іншого разу нагадує гострошпилеву будівлю, часом схоже на кімнату, у якої є чотири стіни та немає вікон та дверей. Бувають моменти, коли людина натикається на броньовані металеві двері з величезним замком.”
― Світлана Талан, Не вурдалаки

“Ми — діти війни. Ми — не вурдалаки.”
― Світлана Талан, Не вурдалаки

“Все повинно бути чистим: і почуття, і дії, і думки.”
― Світлана Талан, Не вурдалаки

“- Іноді не все можна побачити, коли відкриті очі. Можна спробувати заплющити очі.
- Щоб не бачити зради?
- Щоб побачити те, що не бачила з відкритими очима.”
― Світлана Талан, Не вурдалаки