лічі > Recent Status Updates

поки жодних синіх менів. зате доволі травматичні події, які нагадують фільми «піднесення юпітер» і «марс атакує»

шо коїться я не розуміююю

сюжет якось різко перестав рухатись

блін тут така цікава світобудова. фактично все крутиться навколо маленького королівства, але воно таке атмосферне, все в жахаючому тумані, є магія карт провидіння яка теж не зовсім зрозуміла, і ще й якась лихоманка дивна яка змінює людей

нравицця потроху збирати інформацію про світ

оп-оп, головний герой детектед. звісно ж красунчик від якого елспет треба триматися ЯКОМОГА ДАЛІ, але сюжет не допустить такої фатальної помилки і обов'язково якось зведе їх разом:)

дійшла до того геніального моменту в «учні убивці», де фітц прийшов до принца іншого королівства і такий: «бачте, я прийшов вас отруїти *всипає яд у вино*»

це тупо мій улюблений плот-твіст за всю першу книжку

я й забула як тут все погано (в плані сюжет шикарний, але події жахливо тривожні), а це ще дві книжки буде тягнутися і ставатиме тільки гірше...

фентезі, де на людей, що пережили лихоманку, полюють як на відьом (?). а головна героїня приховує духа, який поселився в її голові після пережитої хвороби.

інтересно

який же гален гидкий це піздєц

з'явилася пейшенс Я ЛЮБЛЮ ЦЮ ЖІНКУ

така легка і прикольна історія з тропом буркотун і сонечко (хоча вона теж переважно буркотун, просто з більшою вірою в кохання і щось хороше)

тут стільки деталей про які я забула вже, все ще дуже люблю цю історію

як же гарно тут описують кохання між торіном і сидрою. обожнюю цю пару

красиво написано, і магія музики що потроху забирає життя додає трошки інтриги

щось це взагалі не те що я очікувала, але подобається

дуже нагадує «імʼя вітру»

дещо нагадує мені «частину твого світу», бо тут теж в центрі маленьке містечко з його чудернацькими мешканцями і милими тваринами, але подобається мені менше

такий вишуканий текст

я фанатка іфи моллой

у мене сльози на очах від того що відбувається в цій книжці

я в шоці від тайм-менеджменту монті. за один вечір ця жінка:

— купила різдвяні подарунки
— вбила чоловіка
— вбила іншого чоловіка
— купила собаку
— зібрала поліцейських на вечірні посиденьки за покером

так гарно і легко написана, але ж наскільки важкі і болісні теми

«the thorn queen» це буквально мем:

— скільки сюжетних поворотів ти хочеш?
— так.

мені подобаються книжки з такими фейрі, бо тут багато оцих незрозумілих інтриг і слів, які мають подвійне значення.

але дратує любовна лінія і оці постійні сльозливі істерики «він мене не любить»

якщо ви шукали книжки, які викликають геть неоднозначні почуття — беріть книжки хлої волш

бо мені подобається. бо я ненавиджу цю книжку. бо я постійно думаю про персонажів. бо я відчуваю стільки всього під час читання.

ця історія це просто тисяча сторінок моральних травм з перервами на хіхі-хаха моменти, і ще й написана так, що не встигаєте кліпнути як вже сотня сторінок прочитана. а потім ще і ще…

я зрозуміла. джонні, як едвард каллен в перших «сутінках»: нАМ нЕ МоЖна ДрУжИтЬ *сам підходить до неї*