Сія ✨ > Recent Status Updates

зате, з цією книгою відкрила для себе додаток Everand і слухала аудіокнигу, прям дуже лайк! виявляється на слух я навіть краще сприймаю 👌🏻

швидкий літній детектив та нюанси жіночої дружби в пізньому підлітковому віці ☀️ not bad

як же афігено читати такі книги в компанії і мати можливість обговорювати всі дурні випади долі! 🔥

це пожежа! не думала, що наукова-фантастика настільки мені впишеться у буденну рутину

щось дуже я втягнулась у весь екшн 😲

ну як можна так гарно?😮

«Мені стало цікаво, що примусило його
втекти в минуле разом зі мною, невільним
свідком його стану. Яка прірва років
відділяла його від тих інших часів, як як змінилася його вдача? Ні, я не хотіла цього знати»

я тааааааак скучила за класикою

все це відчувається, як соціальний експеримент, де, охоронці поводяться як спостерігачі, а не як тюремники з особистими мотивами, жінки ізольовані від будь-якої інформації і досліджується їх поведінка

як добре, що читаємо з клубом цю книгу дозовано

зазвичай, не берусь за книги про депресію, які розповідають про темряву, з якою я не знайома і від якої мені досить некомфортно, але читання — це також вихід за межі зони комфорту… поки мене не чіпляє

це навіть читати важко, а втрачати та бачити, як утікає життя з близької людини, то взагалі

чому ця авторка описує мою маму на перших сторінках книги…

«I know countless people who feel lonely in a marriage, lonely when someone is on the sota next to them or in their bed. "Lonely in a crowded room" is the phrase. Loneliness isn't actually about being single.»

настільки легко йде, 100ст за один вечір, ще й нагадує по вайбу «Клеопатра та Франкенштейн», трохи «Секс і місто», коли м.Біг, як останній козляра не зʼявився на власному весіллі, а ще стилем розповідді нагадує Доллі Алдертон 🙂‍↕️

я в прямому сенсі читаю кореспонденцію, кожен розділ - це окремий лист, окремій людині! + в них є послідовність сюжету, заінтригована 🙂‍↕️

що бісить: цитати рос.походження на початку розділів
що подобається: зневага, лють до усього російського

вже десь було: «… час «перевиховання» настав. Вторгнення в Польщу подавали як визволення білоруського та українського народу. Радянська преса вихваляла як «воззʼєднання з великим другом і помічником усіх пригноблених народів»

прочитала лише 1/4 частину, та вже можу кричати - це Величніший історичний роман

відчуваю, що цього року буде багато класики

Скиглення відміняється, з перших сторінок книга просто неймовірно зворушливо написана, ніби бабуся розповідає тобі давно забуту історію минулих поколінь

— вона вирішила відпочити від великих романів, щоб взяти наступним…ще більший

Давно не відчувала такої напруги від сюжету

це міг бути пригодницький трилер або антиутопія, але це реальність десь там, так безнадійно боляче

Як ви оминали цю книгу через тему мексиканців або обкладинку дивну - то дарма!

І проблема так проста як день, маленькій дівчинці у цій сім’ї просто ніхто не приділяє уваги з дорослих, все б так далеко не дійшло

Сказати, що з перших розділів це захмарна література, то нічного не сказати. Рівень просто ⬆️

вона мені подобається, життєво, місцями сильно зворушливо і цей найкращий вайб - проживати не своє життя, а по відчуттям ніби своє

«…однією з безмежних трагедій людської історії є те, що песимісти виживають краще за оптимістів, тобто, якщо подумати логічно, людство несе гени тих, хто не вірить у нього.»

Авторка точно знає про що пише, у цій історії багато правди, а втім, усе вигадане

Вже на 100 сторінці вас може вивернути від епізодів домагань і розуміння, що насильство частіше всього трапляється в середині же сім’ї, але я продовжую читати….ця історія надто добре написана