Zbestpersonever > Recent Status Updates

«Якщо хочете мати гарну шкіру, то мусите негайно кинути пити», — суворо каже вона. Зазвичай, переглядаючи відео, в якому Марва так каже, я тримаю в руці чашку з шампанським замість кави.

Наступного ранку почалася війна, яку назвали великою. Наче та, яка тривала досі, була малою. У порівнянні, звісно, меншою, але Летиція ніяк не могла розібратися, ця велика — це great чи big.

Летиція легко закохувалася - секунд за тридцять — і так само швидко розкохувалася, якщо є таке слово. Але минуло вже пʼятнадцять хвилин, а вона все ще готова була приділити йому три дні від своєї вічності.

Вона не вважала його вірші добрими, але він подобався їй як чоловік, а так чоловіки й стають улюбленими поетами.

Чернігів таке місто, що тут увечері нікого не зустрінеш, бо зустрів усіх ще вранці.

Нема й не може бути по війні жодних гарних споминів, але в мого покоління, в тих, хто дожив до моїх років, чи не за кожним спомином стоїть війна. Тож якщо не згадувати війну, то й не буде про що говорити.

По-моєму, спокій людині ніхто дати не може, тату. По-моєму, свій спокій, хочеш чи не хочеш, треба вибороти.

Але є той глузд, до якого прислухаєшся, і той, з яким жити неможливо.

Біль, він такий: вчить людину скромності.

Це розмовляв насправді не містер Сірс, ні; це був голос того, з чого фляга в його душі живцем здирала шкуру, топтала, била й мучила, доки крик виривався через горло людини.

Є на світі речі, страшніші за будь-який фільм жахів. Такі, що вириваються за межі екрана, сторінки, приходять до тебе додому перекручені, шкіряться з обличчя того, кого любиш.

Я ще не знав, що означає слово «стоїк», а він уже ним був.

Батько страждав настільки, наскільки для нього це було можливо. Тобто не дуже.

Анна додержувала норм гарного смаку й витриманості, і цього неможливо було не відчути через її відстороненість, неговіркість, спосіб спілкування.Це зворушувало, втомлювало й принижувало водночас,бо я відчувала,що вона має рацію.

… батько був здатний на ніжність і відданість — почуття, яким він міг віддатися з легкістю, бо був упевнений, що вони тимчасові, як він того й хотів.

… мені не вперше казали, що я талановита, проте коли не до кінця в це віриш, кожна така ремарка запамʼятовується.

Як довго людство йшло до того, щоби спростити пересування між містами, країнами, континентами. Росіянам було достатньо одного дня, щоби відібрати в нас ці цивілізаційні досягнення.

Я винаймаю квартиру на Січових Стрільців — недалеко від будинку, в якому жив Степан Радченко. Хоча чим тут пишатися? Навряд ми з ним стали б друзями.

не йде і мучати себе не хочу

Мені якось не дуже нецікаво: перше - я люблю читати древніх філософів і через це діалоги і думки в цій книзі здаються мені вторинними і не автентичними.
Друге: оці зноски такі якісь очевидні.

— Ти плакав?
— Так.
— Чому?
— Бо плакалося.