Natalie > Recent Status Updates

150 сторінка і кидаю цю книжку.
Нудно та недолуго

наскільки важко і повільно йшла перша частина, настільки легко і швидко ковтається друга

тексти Чеха огортають плечі немов м'який плед із запахом ностальгії дитинства

люблю, коли проза викликає якісь особисті спогади та думки, котрі не стосуються безпосередньо прочитаного

Вже на передмові проспойлерила собі трохи.
Але, разом з тим, ще й встигла вподобати створений світ книги))
Сподіваюся, далі піде теж добре)

Єдиний раз, коли відчувала таке ж — з "Добрими передвісниками" Ґеймана та Пратчетта — там теж полюбила книгу ще з розповіді авторів про історію створення книги.

Не знаю як там далі, але поки що ця історія дуже і дуже мені подобається.
Ірвінг доволі кінематографічно пише, поки читаєш — світу навколо ніби і немає. Настільки то затягує.

Ця книга остаточно розбила моє серце 💔

З кожною сторінкою здається, що не може бути ще болючіше. Стільки описаних жахіть, стільки непрожитого болю.
Але ні. Буває ще гірше.

Ох, це одна з найболючих книг, котрі читала 💔

'літо спіймало декілька душ
осінь звела їх в прохаськову прозу'

"..самоусвідомлення міститься у підошвах, а сприйняття себе можна міняти, стаючи інакше або на щось інше."