Goodreads helps you follow your favorite authors. Be the first to learn about new releases!
Start by following Наталія Матолінець, Гессі.
Showing 1-8 of 8
“Кожен із нас сам-один, і коли ми робимо щось, аби принести іншим щастя, то відчуваємо цим свою причетність до чужих життів...”
―
―
“От бачиш, деякому чоловікові треба дожити до першої сивини, щоб допертати, що його жінці треба для щастя!”
―
―
“Коли прощання, то завжди не віриться. Коли прощання - то завжди якось невчасно. Найдивніше, що доводиться іноді розходитись із людьми, з якими доля тебе більше не зведе. Але, прощаючись із ними, ти не відчуваєш, що це кінець. Бо просто кажеш їм «бувай» чи «до зустрічі». І не думаєш, що це все. Взагалі. А потім вони зникають у вірі час. Але ти не відчуваєш болю, бо наче між вами ще натягнута ниточка того «бувай», того «до зустрічі». А якщо вона натягнута, то ще колись, можливо, приведе вас одне до одного... Можливо. Колись. Можливо, приведе. Усе можливо...”
― Гессі
― Гессі
“...люди самі себе заганяють у пастку, коли занадто переймаютсья словами всіх довкола і не слухають самих себе.”
―
―
“Люди, котрі довго вагаються, перш ніж відповісти на просте запитання, майже завжди стараються викривити правду.”
―
―
“Люди взагалі вельми любили цей зв'язок із речами, проте декотрі потребували виключно дорогих. Ніби їхня вартість мала заповнити щось, досягти якоїсь внутрішньої межі чи показика щастя.”
―
―
“Адже все стає набагато важливішим та дорожчим, якщо пов'язує з іншою людиною.”
―
―