Max Kidruk > Quotes

“Знати, як це називають, і знати, що це таке, - цілковито різні речі.”
― Max Kidruk, Не озирайся і мовчи

“Не варто забувати, що найлютіші бурі завжди починаються з легкого вітерця.”
― Max Kidruk, Колонія

“Те, що ти робиш у темряві, зрештою приведе тебе до світла.”
― Max Kidruk, Колонія

“Не хочу нікого лякати катастрофою планетарного масштабу, та ми зобов’язані бути чесними самі із собою: спершу треба полагодити цей світ — і лише потім вирішувати, чи заслуговує хтось жити в ньому двісті чи триста років.”
― Max Kidruk, Колонія

“Колонія на Марсі мала стати взірцевою спільнотою, що позбулася всього найгіршого із Землі, але стала строго контрольованим суспільством, де купка багатіїв забороняє всім іншим робити будь що, що нібито загрожує спільним інтересам.”
― Max Kidruk, Колонія

“Але, будь ласка, на перетворюйте нас на монстрів, — він акцентував на словах «ми», «нас», «наша дівчинка», даючи зрозуміти не так директорці, як росіянам: не лізьте, не треба, зачепити одного — матимете справу з усіма.”
― Max Kidruk, Колонія

“Сумніваюсь, що запитання «навіщо» тут має сенс. Це росіяни, пане президенте. Безглуздо оцінювати їхні рішення з раціонального погляду.”
― Max Kidruk, Колонія

“У бактерій немає свідомості, докторко Ґалеано-Кроудер. Мікроби — не люди, вони не добрі й не погані, вони просто є.”
― Max Kidruk, Колонія

“Я все своє земне життя присвятив армії, проте не пам’ятаю жодного конфлікту, який би вдалося розв’язати за допомогою зброї.”
― Max Kidruk, Колонія

“Відсутність виявів любові ще не вказує на те, що любові немає.”
― Max Kidruk, Не озирайся і мовчи

“Постфактум вони, звісно, щось виглядають. Вибудують теорію, чому так трапилось, так само, як це робили історики впродовж десятиліть після Голокосту, Бучі чи Маріуполя у марних спробах з’ясувати, як люди опускаються до масового знищення інших людських істот. Але на той момент ніхто не знав, що відповісти.”
― Max Kidruk, Колонія

“Нерозумно звинувачувати інструмент в аморальності, забуваючи про руку, що його тримає”
― Max Kidruk, Не озирайся і мовчи

“Подорослішайте нарешті. Правила, проти яких ви бунтуєте, норми, що нібито вас утискають, діють з єдиною метою: забезпечити наше спільне виживання. Це Марс, чорт забирай! Без цих правил я получу назад на Землю, а ти менш як за рік здохнеш!”
― Max Kidruk, Колонія

“Одне з найважливіших правил, яке втовкмачували йому Барбо, було: не довіряй чуттям, космос знає тисячу способів, як тебе обдурити.”
― Max Kidruk, Колонія

“Важить не те, що тобі дають, а те, чим заради тебе поступаються.”
― Max Kidruk, Доки світло не згасне назавжди

“Перед тим Інді проковтнула Стейнбека, а до нього — Фолкнера, тож Рута з погано прихованими нотками занудства в голосі бовкнула:
⁃ Геть звихнулась на класиках.
⁃ Ти це говориш таким тоном, ніби я підсіла на героїн, — відрізала Інді. — Що в цьому поганого?
⁃ Нічого. Вони пишуть про світ, який він був сто років тому. Про проблеми, яких уже давно немає.
⁃ Вони пишуть про проблеми, які актуальні завжди, — Інді не поділяла Рутине захоплення сучасною літературою. — На те вони й класики.”
― Max Kidruk, Доки світло не згасне назавжди

“Ліворуч, одразу за входом, будуть каси. Підходиш, на екрані за склом висить список фільмів. Обираєш фільм, називаєш його дівчині за касою. На екрані з’явиться схема залу. Вибираєш місця, краще брати шостої чи 7-й ряд, ближче до центру, там найкраще видно. Потім даєш гроші й чекаєш на квитки. Усе. В Україні 2 кінозали, ліворуч і праворуч, трохи далі вглиб будівлі. На квитках написано, в якому показуватимуть твоє кіно, — Арсен помовчав, подумав. — Зали є 2, тому не бери в голову та не ніяковість. Навіть ті, хто там не вперше, не пам’ятають, деяка. Ти не осоромився, з’ясовують, куди йти.”
― Max Kidruk, Не озирайся і мовчи

“Це, мабуть, прозвучить дивно, і ти навряд чи мене зрозумієш, але я іноді думаю: жаль, що ми не щодня опиняємося віч-на-віч зі смертю. У такий момент багато чого розумієш…”
― Max Kidruk, Доки світло не згасне назавжди

“Ми не вступаємо в епоху епідемій, — обірвала її Ронна. — Епідемії були завжди. Ми вступаємо в епоху невиліковних інфекцій, а це означає, що світ скотився до точки, у якій накопичені за чотири сотні років знання про хвороби стають не потрібними. Вони більше не допомагають рятувати людей.”
― Max Kidruk, Колонія

“На Марсі править закон, а не натовп.”
― Max Kidruk, Колонія

“Бажання вірити не є доказом. Навіть якщо мільйони людей у світі вірять у гороскопи, це не означає, що гороскопи правдиві.”
― Max Kidruk, Не озирайся і мовчи

“Незайняту землю на Марсі вважали нічиєю. Будь хто міг застовпити будь-яку ділянку з єдиною умовою: налагодити її ефективну експлуатацію протягом трьохсот шістдесяти солів. Якщо за цей час заявник не подав підтвердження про отримання прибутку із землі, ділянка знову набуває статусу нічиєї.”
― Max Kidruk, Колонія

“Я знаю, це Марс, не можна пускати все самопливом, одна помилка, і все полетить шкереберть.”
― Max Kidruk, Колонія

“Світ продовжував обертатися довкола неї з неймовірною швидкістю.”
― Max Kidruk, Колонія

“Поява звичайних ядерних бомб зумовлена історичною необхідністю. Я не кажу, що це добре, я кажу, щодо тих обставин інакше бути не могло. Поява ж термоядерних — результат одержимості 1 людини. І їхні існування повністю безглузда: хтоб не скинув таку бомбу 1-м, загинуть усі. Хмари пилу накриють планету, температура впаде, і людство за лічені роки загине від голоду. Такому завдячувати мама винятково телуру та його колегам.”
― Max Kidruk, Не озирайся і мовчи

“Життя — жорстока штука, — сказала Анна. — Воно рідко дає змогу комусь витягти виграшну карту. Те, що мені одного разу пощастило, не означає, що по щастить тобі.”
― Max Kidruk, Доки світло не згасне назавжди

“Зазвичай саме у віці тринадцяти-чотирнадцяти років у дитячій поведінці з'являються два важливі психологічні новоутворення: хворобливий потяг до дорослості та потреба самоствердження, ним спричинена.”
― Max Kidruk, Не озирайся і мовчи