Віктор Гюґо > Quotes

“Воістину друкарство — це теж споруда, яка зростає і лине вгору нескінченними спіралями; у ній така сама мішанина мов, безперервна діяльність, невтомна праця, запекле змагання всього людства; у ній — обітований притулок для думки на випадок нового всесвітнього потопу, нового нашестя варварів. Це друга Вавилонська башта роду людського.”
― Віктор Гюго, Собор Паризької Богоматері

“Біблія подібна до пірамід, Іліада — до Парфенону, Гомер — до Фідія. Данте в тринадцятому столітті — це остання романська церква, Шекспір у шістнадцятому— останній готичний собор.”
― Віктор Гюго, Собор Паризької Богоматері

“Найогидніше те, що брудна угода з грошовим мішком анітрохи не позначились на її гарненькому личку. Троянди мають ту перевагу над жінками, що вони мають сліди від гусениць.”
― Віктор Гюго, Les Misérables

“І зрештою, що таке громадянська війна? Хіба є війна з чужоземцями? Хіба всяка війна між людьми – не війна між братами? Війна визначається тільки її метою. Немає ні війн із чужоземцями, ні війн громадських; є тільки війни справедливі й несправедливі. Монархію теж можна вважати зовнішнім ворогом. Деспотизм порушує кордони справедливості так само, як вторгнення ворога порушує кордони географічні. Перемогти під Аустерліцом – великий подвиг; взяти Бастилію – грандіозний.”
― Віктор Гюго, Les Misérables

“Вперше в своєму житті він відчув насолоду від задоволеного самолюбства. Досі він знав лише зневагу, презирство до свого становища, огиду до своєї особи. Тому, дарма що був глухий, він, немов справжній папа, тішився привітаннями цієї юрби, яку ненавидів за те, що відчував її ненависть до себе. Що з того, що його народ був тільки збіговиськом блазнів, калік, злодіїв, жебраків? Це все-таки був народ, а він — володар. І він серйозно сприймав усі ці іронічні оплески, усі ці глумливі вияви пошани, до яких, однак, мусимо визнати, домішувався справжній страх. Бо горбань був сильний, бо кривоногий був меткий, бо глухий був злий: три якості, що вгамовували насмішників.”
― Віктор Гюго, Собор Паризької Богоматері

“Ні з чим не можна порівняти влади архідиякона над дзвонарем і прив'язаності дзвонаря до архідиякона. На перший знак Клода, з одного бажання зробити йому приємність, Квазімодо ладен був кинутися з висоти башт Собору.”
― Віктор Гюго, Собор Паризької Богоматері

“Насмілюватися - ось якою ціною здобувають прогрес. Всі великі перемоги - більше чи менше нагорода сміливості... Крик «Сміливіш!» - це «Fiat lux» Для поступу людства треба, щоб на вершинах воно завжди бачило благородні зразки відваги. Хоробрі вчинки засліплюють історію і є одними з найкращих світил для людини. Зоря насмілюється, коли займається. Пробувати, насмілюватися, бути вірним собі, боротися з долею, не боятися


Частина третя. Маріус. Розділ дванадцятий. Майбутнє що таїться в народі. Книга перша Вивчання Парижа по одному його атому”
― Віктор Гюго, Les Misérables

“Він розворушив у глибині свого серця всю ненависть, усю лють і побачив холодним поглядом лікаря, який досліджує хворого, що ця ненависть, ця лють були не чим іншим, як спотвореним коханням; що кохання, це джерело всіляких людських чеснот, перетворюється на щось страхітливе в серці священика і що людина, створена так, як він, ставши священиком, перетворюється на демона.”
― Віктор Гюго, Собор Паризької Богоматері