Вірш про Марію Фішер-Слиж та її улюбленця програшний, позаяк ковчежный стриж це чортішо, а сама Марія Фішер-Слиж доброчинниця УКУ і вже померла, тому блюзнити про її прізвище особливо небезпечно. Тому замість вірша про ковчежного стрижа я вирішив написати новий.



у віталіни кущ
є колорадський хрущ
очима всевидющ
ногами всюдисущ
чіпкий неначе кліщ
він добуватель піщ
летить на повну мощ
до диких пущ і рощ
блаженно духом ніщ
з небесних попелищ
він падає мов дощ
на древовидний хвощ
його смугастий плащ
хітином шелестящ
твердий немовби хрящ
і взгляд його горящ
хазяйка трепеща
додому жде хруща
і падає без сил
зачувши шелест крил