“— Не можна аж так, — хитала головою бабуся. — У Бога треба вірить, тоді люди щасливіші і не спиваються.
— А отой, за якого ти казала, що спився од причастя? — спитала Мієчка.
— Скільки я тобі розумного казала, Соломіє, а запам'ятала ти оце.”