“Вона сиділа при його лостелі, думаючи, що їх так багато - керамічних сердець - довкола. Сердеціь, красивих зовні і скрижанілих усередині. Повних вогню і холодних, як мармурові плити на кладовищі високорідних. Сердець, які запалюють інших, і таких, що їх не здатне, запалити навіть невгасиме полум'я, викресане сумішшю алхімічних порошків.”