“Думалося тоді й до того - завжди, що тільки та любов, яка не розділена на всіх, є щирою й правильною. Та, у якій «єдина моя» або «мій єдиний» обіймами, поцілунками, спільним диханням, тривогою можливої втрати зростає до космічної винятковості, до абсолютної закритості, в якій немає місця іншим. Тільки та, яка заперечує й забороняє цілий світ, справжня.”