“Відваги повен, ти ніколи
Гіркій біді не улягав.
Та надто вільно мовиш ти,
За тебе душу нам проймає жах пекучий,
За долю журимось твою,—
Як через море страждань
В тиху пристань ти
Сам допливеш, непохильний бо волею Кроносів
Син, недіймане у нього серце.”