“Більшість з нас потребує диктатора — хоч і доброзичливого, — аби звалити на нього відповідальність, аби можна було сказати «ти змусив мене так вчинити, я не винна». Але ми не можемо все життя ходити під чиєюсь парасолькою і жалітися, що мокнемо. Чудове визначення жертви — це коли ми зосереджуємося на тому, що поза нами, коли шукаємо когось, крім себе, аби звинуватити в теперішньому стані справ чи визначити власну мету, долю чи вартість.”