Olhastm > Olhastm's Quotes

“Мої батьки померли, не маючи вибору. Натомість у мене є чимало варіантів. Я можу відчувати провину за те, що вціліла, коли кілька мільйонів людей, зокрема й мої мама і тато, загинули. Або можу вирішити жити й працювати, і зцілюватися в той спосіб, що звільняє мене від власного минулого. Можу прийняти власну силу та свободу. Стан жертви спричиняє задубіння мозку, затягує назад у минуле, топить у горі, утримує у втратах і нестачі, у тому, що я не можу зробити та чого я не маю.”
― Едіт Егер, The Gift: 12 Lessons to Save Your Life

“Будь-яке піднесення в твоєму житті завжди йтиме зсередини.”
― Едіт Егер

“Наш розум продукує чимало геніальних способів, щоб нас захистити. Стан жертви — спокусливий сховок, що вселяє нам переконання, ніби наш біль стане меншим, якщо в ньому немає нашої провини. Допоки Емілі вважає себе жертвою, вона може перекладати відповідальність за власне щастя на колишнього чоловіка. Стан жертви дає хибне виправдання для затримки та відтермінування власного розвитку. Що довше ми перебуваємо у цьому стані, то важче з нього вийти”
― Едіт Егер, The Gift: 12 Lessons to Save Your Life

“Тобі має подобатися те, що ти робиш. Якщо це не так, ти не маєш цього робити. Це того не вартує.”
― Едіт Егер

“Кожна мить може бути останньою. То навіщо хвилюватися? Нащо витрачати сили? Якщо ця мить, ця сама мить моя остання на Землі, чи я справді маю витрачати її на покірність та визнання поразки? Чи я маю провести її так, наче я вже мертва?”
― Едіт Егер

“Як легко життя, яке ми не прожили, стає єдиним, якого ми воліємо.”
― Едіт Егер

“Свобода полягає в тому, аби прийняти все, що сталося. Свобода — це мати мужність зруйнувати в’язницю, цеглину за цеглиною.”
― Едіт Егер, The Choice: Embrace the Possible

“Нічні жахіття не мають географічних обмежень, провину та неспокій не затримують кордони.”
― Едіт Егер

“Ми можемо розмовляти про Клару, про надію, що вона десь є жива та намагається нас знайти. Але про те, що нам довелося витримати, ми говорити не в змозі.
Можливо, у нашому мовчанні ми намагаємося створити ділянку, вільну від травми. Вельс для нас перехідний період, і, ймовірно, на нас чекає нове життя. Можливо, ми намагаємося надати одна для іншої та кожна сама собі порожній простір, у якому розбудуємо своє майбутнє. Ми не хочемо захаращувати простір картинами насилля та втрат. Ми хочемо здужати побачити щось окрім смерті. Тож ми без слів домовляємося не обговорювати те, через що може луснути бульбашка нашого майбутнього.”
― Едіт Егер, The Choice: Embrace the Possible

“Дуже часто саме кризова ситуація… найдієвіше вдосконалює нас як людських істот. Парадокс полягає в тому, що в той же час, коли лихі події можуть іноді нищити людей, вони зазвичай надають досвід, що спонукає до зростання. У результаті таких катастроф людина часто вдається до значної переоцінки власної життєвої ситуації та змінює її відповідно до глибшого усвідомлення власних можливостей, цінностей та цілей.”
― Едіт Егер

“Ми сумуємо не лише через те, що сталося, а й через те, чого не сталося.”
― Едіт Егер

“Моє минуле досі переслідує мене: щоразу, коли я чую сирени, або важкі кроки, або чоловіків, які горланять, мене охоплює тривога та запаморочення. Згодом я дізналася, що це і є травма: майже постійне внутрішнє відчуття, ніби щось не так або дещо жахливе має от-от статися, несвідомий страх, що відгукується в моєму тілі, наказує бігти, знайти укриття, сховатися від небезпеки, що оточила мене з усіх боків.”
― Едіт Егер, The Choice: Embrace the Possible

“Коли ми не дозволяємо собі журитися за втраченим, не лікуємо ран, не засмучуємося через зневіру, ми дозволяємо їм лишатися в нашому житті. Свобода полягає в тому, аби прийняти все, що сталося. Свобода — це мати мужність зруйнувати в’язницю, цеглину за цеглиною.”
― Едіт Егер

“Селінґман зробив висновок, що коли ми відчуваємо, що не маємо впливу на обставини, коли ми віримо, що хоч що б робили, ми не здатні полегшити наші страждання чи покращити життя, ми добровільно припиняємо діяти, бо віримо, що все буде марним. Саме це і сталося в таборах, коли колишні в’язні покинули в’язницю та повернулися туди знов, аби безпорадно сидіти там, не знаючи, що їм тепер робити зі своєю довгоочікуваною свободою.”
― Едіт Егер

“Я сумую за всіма, кого прирекли на насилля та знищення. Я живу, аби допомогти іншим віднайти свої можливості та мужність, зазирнувши в обличчя своєму лиху.”
― Едіт Егер, The Choice: Embrace the Possible

“Я не пропоную вам змиритися з поведінкою, що завдає болю та шкоди. Проте ми лишаємося жертвами, допоки перекладаємо відповідальність за наше благополуччя на інших.”
― Едіт Егер

“Я в нормі. Зі мною все добре. Я жива.
Мені досі складно говорити про минуле. Дуже боляче знову і знову протистояти страху та втраті щоразу, коли думаю чи розповідаю про нього. Але з тієї миті я розумію, що почуття, якими б сильними вони не були, не смертельні. І що вони тимчасові. Здушуючи почуття, ми лише ускладнюємо їхній вихід. Експресія — протилежність депресії.”
― Едіт Егер, The Choice: Embrace the Possible

“Немає ніякої ієрархії страждань. Ніщо не робить мій біль меншим або більшим за ваш. Немає шкали, на якій ми можемо встановити умовну важливість туги однієї людини порівняно з тугою іншої. Люди кажуть мені: «Зараз у мене тяжкі часи, але я не маю права скаржитися, бо це ж не Аушвіц». Таке порівняння призводить до применшення та знецінення власних страждань.”
― Едіт Егер

“Я люблю, коли тато уважний до мене. Його увага така ж цінна, як і мамина… і така ж мінлива. Здається, їхня любов до мене залежить не від мене, а від того, наскільки їм самотньо. Немовби я лише замінюю те, чого їм бракує.”
― Едіт Егер, The Choice: Embrace the Possible

“Бути пасивною означає дозволити іншим вирішувати за тебе.”
― Едіт Егер, The Choice: Embrace the Possible

“Те, що сталося, неможливо ні забути, ні змінити. Та з часом я навчилася вибирати, як реагувати на минуле. Я можу почуватися знедоленою або сповненою надії, в депресії або щасливою. Ми завжди маємо вибір та можливість контролю. Я — тут і зараз. Я навчилася заспокоювати себе, знову і знову, доки паніка не починає вгамовуватися.
Коли щось бентежить тебе чи спричиняє тривогу, здоровий глузд каже: просто не дивись на це. Не загострюй на цьому увагу. Не йди туди. Тож ми тікаємо від травм і негараздів минулого та від неприємностей і конфліктів теперішнього. Значну частину свого дорослого життя я вважала, ніби можу жити, лише замкнувши своє страшне минуле якнайглибше. У перші роки імміграції в Балтиморі у 1950-х я навіть не знала, як вимовляти «Аушвіц» англійською. Не те щоб я дуже хотіла розповідати про своє перебування там, навіть коли б мала змогу. Я не прагнула співчуття. Я взагалі не хотіла, аби хто-небудь знав.”
― Едіт Егер, The Choice: Embrace the Possible

“Дуже важливо визначати провину злочинців. Ми нічого не виграємо, якщо заплющуватимемо на злочини очі, якщо дозволятимемо, аби вони миналися їм просто так, якщо звільнятимемо злочинців від покарання. Але я дечого навчилася у своїх колег з виживання: ти можеш жити заради помсти за минуле чи заради збагачення сьогодення; ти можеш жити у в’язниці минулого чи дозволити минулому стати трампліном, що з нього стрибнеш до життя, якого зараз волієш для себе.”
― Едіт Егер

“Щоразу, коли я злилася чи дратувалася на Белу, я відволікалася від роботи та зростання, щоразу, коли я звинувачувала його у своєму нещасті, я робила так, бо це простіше, ніж взяти відповідальність за себе.”
― Едіт Егер

“ми маємо вибір — загострювати увагу на тому, що втратили, чи на тому, що все ще маємо.”
― Едіт Егер, The Choice: Embrace the Possible

“Коли ти жива, каже голос, то маєш жити заради чогось.”
― Едіт Егер

“Часто незначний розпач у нашому житті приховує за собою значно вагоміші втрати; дріб’язкові на перший погляд хвилювання насправді виявляються відбитками значно сильнішого болю.”
― Едіт Егер

“Цієї миті я починаю розуміти, що завжди може бути гірше. Кожна секунда приховує потенційне насилля. Неможливо передбачити, коли або через що ми зламаємося. Покірне виконання наказів не гарантує нам безпеки.”
― Едіт Егер, The Choice: Embrace the Possible

“Я ніколи не зустрічала людину, яка б свідомо обирала життя у неволі. Однак я знову й знову свідчила на власні очі, як охоче ми віддаємо нашу духовну та розумову свободу, перекладаємо на іншу людину чи сутність відповідальність за те, щоби керувати нашими життями, вирішувати за нас.”
― Едіт Егер

“Я вижила, аби я могла робити свою роботу. Не ту роботу, про яку писали нацисти, — не тяжку працю жертвування та голодування, виснаження та поневолення. Це була внутрішня робота. Навчитися виживати та розквітати, навчитися прощати себе, допомагати іншим робити те саме. І коли я роблю свою роботу, я більше не заручниця й не ув’язнена. Я вільна.”
― Едіт Егер

“Більшість з нас потребує диктатора — хоч і доброзичливого, — аби звалити на нього відповідальність, аби можна було сказати «ти змусив мене так вчинити, я не винна». Але ми не можемо все життя ходити під чиєюсь парасолькою і жалітися, що мокнемо. Чудове визначення жертви — це коли ми зосереджуємося на тому, що поза нами, коли шукаємо когось, крім себе, аби звинуватити в теперішньому стані справ чи визначити власну мету, долю чи вартість.”
― Едіт Егер