“– Не подобається мені ця війна, Вівіан.
У погляді, яким вона дивилася у провулок, відображалася світова скорбота. Мені аж смішно стало.
– Я нею незадоволена.
– Незадоволена, кажеш? – я стримувалася, аби не розсміятися. – Ну тоді роби щось! Напиши жорсткого листа своєму конгресменові. Поговори з президентом. Поклади цій війні кінець.
– Просто я стільки чекала, коли нарешті подорослішаю, а тепер виявилось, що нема ради чого дорослішати, – пояснила вона. – Одна тільки війна, війна, війна і робота, робота, робота. Я вже не маю сили.
– Війна скоро закінчиться, – мовила я, хоч сама в цьому сумнівалася.”