Olha

“Я проплакала всю ніч, але вранці пішла на роботу.
У той час багато людей мусили так чинити.
Ми плакали, Анджело, а потім ішли працювати.”
― Elizabeth Gilbert, City of Girls

“Яблука мерзлі, наче згаслі метеорити, що цілу осінь падали в степ.”
― Жадан Сергій

“Людина — це найвеличніша з усіх істот. Людина — найнещасніша з усіх істот. Людина — найпідліша з усіх істот.

Як тяжко з цих трьох рубрик вибрати першу для доведення прикладом.

Та найдивнішим є, що ці всі три рубрики сходяться в одній тій самій людині. І мабуть, для того винайдено «конвейєр», щоб поставити все на своє місце. Може, на цьому позначився перст Божий, щоб узнати, чого варті ті, що сотворені по образу і подобію Божому? Тоді який же парадокс криється в тім, що за провідників Божої волі вибрано тих, які давно той образ і подобу втратили?!

А втім, тяжко Андрієві визначити, хто саме образ і подобу втратив і що в дійсності є на цім світі парадоксом.

Як і тяжко визначити, що таке в дійсності є «конвейєр» і яке його призначення універсальне.”
― Іван Багряний, Сад Гетсиманський

“Так по-материнськи пронизливо
Кричать ворони цієї ще блідої весни
Над усім, що протрималось,
В чому, може, ще живе
Пам’ять вчорашнього року..
Притрушені сажею,
Зморщені сливи на гіллі..
Легка павутина бур'янів.. реп'яхи..
Поріділе волосся пирію,
Ще не відлетіле у вітрі —
Ти їхній ровесник..
Торішнє листя, з якою ласкою
Ще кутає його сніг..
Як запопадливо,
Перебігаючи від стовбура до стовбура,
Ховається від мого погляду..
Чи ти там..
Чи ти там..”
― Олег Лишега, Зима в Тисмениці