Olha
https://www.goodreads.com/alien_observer
“– Не подобається мені ця війна, Вівіан.
У погляді, яким вона дивилася у провулок, відображалася світова скорбота. Мені аж смішно стало.
– Я нею незадоволена.
– Незадоволена, кажеш? – я стримувалася, аби не розсміятися. – Ну тоді роби щось! Напиши жорсткого листа своєму конгресменові. Поговори з президентом. Поклади цій війні кінець.
– Просто я стільки чекала, коли нарешті подорослішаю, а тепер виявилось, що нема ради чого дорослішати, – пояснила вона. – Одна тільки війна, війна, війна і робота, робота, робота. Я вже не маю сили.
– Війна скоро закінчиться, – мовила я, хоч сама в цьому сумнівалася.”
― City of Girls
У погляді, яким вона дивилася у провулок, відображалася світова скорбота. Мені аж смішно стало.
– Я нею незадоволена.
– Незадоволена, кажеш? – я стримувалася, аби не розсміятися. – Ну тоді роби щось! Напиши жорсткого листа своєму конгресменові. Поговори з президентом. Поклади цій війні кінець.
– Просто я стільки чекала, коли нарешті подорослішаю, а тепер виявилось, що нема ради чого дорослішати, – пояснила вона. – Одна тільки війна, війна, війна і робота, робота, робота. Я вже не маю сили.
– Війна скоро закінчиться, – мовила я, хоч сама в цьому сумнівалася.”
― City of Girls
“Прямо над дорогою заходило сонце.
Так низько, що можна було вже не боятись
І входити в нього..
Кажуть, призахідне сонце лікує серце..”
― Зима в Тисмениці
Так низько, що можна було вже не боятись
І входити в нього..
Кажуть, призахідне сонце лікує серце..”
― Зима в Тисмениці
“Ви маєте матір, Давиде?
— Так.
— І кохану?
— Так.
— І любите їх? І вони люблять вас?
— Так.
Павза.
— Давиде! В цій ситуації може бути два виходи: вмерти раз, або вмерти двічі. Вмерти раз, це бути роздавленим фізично, але лишитись і не вмерти морально, зберегти свою честь, свою душу й горде право бути любленим... Вмерти двічі — це вмерти безповоротно морально ставши підлим трусом і нікчемою, і до того ж вмерти й фізично, але як! Можливість вижити в таборах — це байка. До того ж... вижити морально мертвому!.. Ви пам’ятаєте легенду про Юду, Давиде?! І ви пам’ятаєте легенду про осику?..”
― Сад Гетсиманський
— Так.
— І кохану?
— Так.
— І любите їх? І вони люблять вас?
— Так.
Павза.
— Давиде! В цій ситуації може бути два виходи: вмерти раз, або вмерти двічі. Вмерти раз, це бути роздавленим фізично, але лишитись і не вмерти морально, зберегти свою честь, свою душу й горде право бути любленим... Вмерти двічі — це вмерти безповоротно морально ставши підлим трусом і нікчемою, і до того ж вмерти й фізично, але як! Можливість вижити в таборах — це байка. До того ж... вижити морально мертвому!.. Ви пам’ятаєте легенду про Юду, Давиде?! І ви пам’ятаєте легенду про осику?..”
― Сад Гетсиманський
“Яблука мерзлі, наче згаслі метеорити, що цілу осінь падали в степ.”
―
―
“Кожен знає, що таке конвейєр. Це досягнення модерної техніки, щоб масово й стандартно робити машини, черевики, одяг.
Це основа безперервного виробничого процесу, де деталь по деталі, гвинтик по гвинтику складаються продуковані речі а чи машини, здійснюючи приспішено задуми конструктивно-творчого людського генія. Це конвейєр системи Генрі Фонда.
Але ніхто не знає, що таке конвейєр системи Миколи Єжова, — конвейєр, на якому деталь по деталі, гвинтик по гвинтикові не складаються, а розбираються людські душі. Ніхто про нього не знає, не знає, що це таке, крім тих, що на ньому побували. Це конвейєр теж безперервного процесу, теж стандартного «виробництва» —. виробництва безвольних істот, конвейєр безперервного процесу знеосіблення людини, «розколювання» її психіки, розбирання .людської душі, обернення людини в ніщо, в «дірку від бублика».”
― Сад Гетсиманський
Це основа безперервного виробничого процесу, де деталь по деталі, гвинтик по гвинтику складаються продуковані речі а чи машини, здійснюючи приспішено задуми конструктивно-творчого людського генія. Це конвейєр системи Генрі Фонда.
Але ніхто не знає, що таке конвейєр системи Миколи Єжова, — конвейєр, на якому деталь по деталі, гвинтик по гвинтикові не складаються, а розбираються людські душі. Ніхто про нього не знає, не знає, що це таке, крім тих, що на ньому побували. Це конвейєр теж безперервного процесу, теж стандартного «виробництва» —. виробництва безвольних істот, конвейєр безперервного процесу знеосіблення людини, «розколювання» її психіки, розбирання .людської душі, обернення людини в ніщо, в «дірку від бублика».”
― Сад Гетсиманський
Olha’s 2025 Year in Books
Take a look at Olha’s Year in Books, including some fun facts about their reading.
More friends…
Favorite Genres
Polls voted on by Olha
Lists liked by Olha






































