“Звільнені від незаконних збройних формувань райони Донецької та Луганської областей сьогодні повернулися до того стану, в якому перебували до війни. Економічна ситуація нестабільна, перспективи промислових центрів регіону похмурі, в суспільстві Донбасу досі панують антиукраїнські стереотипи. У цьому родючому для будь-якого негативу ґрунті легко множаться бактерії сепаратизму, які можуть дрімати в періоди відносної стабільності, але неодмінно дадуть про себе знати під час чергової кризи. зберігаються подібні ризики не тільки на Донбасі, а й у Харкові, Одесі, а також інших регіонах країни, де також існують сили, що готові зробити ставку на сепаратизм і мріють вибити для своїх феодальних вотчин офіційний статус суб'єктів федерації.
Змінити ситуацію не пізно. Якщо повернення Донецька і Луганська на нинішньому етапі цілком не залежить від нас і може взагалі ніколи не відбутися, то наводити лад на підконтрольних територіях керівництву держави сьогодні не заважає ніхто. Створення нових регіональних еліт, підтримка і розвиток нових галузей економіки, здатних замінити застарілі заводи і шахти, допомога малому бізнесу — ті заходи, які можуть допомогти переформатувати регіони східної України, вдихнути нове життя у депресивні промислові міста, дати їхнім жителям можливості для самореалізації і зробити їхнє життя в Україні більш привабливим.
Утім, це вже зовсім інша історія і тема для окремого дослідження.”