“Він тепер переконаний, що знає, як жити на війні. Він помиляється.
На могилі матері Джібле злиться: друзі, які за нею пильнували, доглядальниця, яку він з США оплатив, ніхто йому не зателефонував і не повідомив, що стан дуже старої жінки погіршується; він сам час до часу дзвонив сусідам матері, але ті теж нічого конкретного не казали. Джібле злиться: чому вони всі такі байдужі до його почуттів! Уявили собі місто, в якому тривають бої, чи згадали собі таке місто? Від старості помирає жінка. Її треба зараз спробувати підтримати і дати гідно піти, у місті нема навіть їжі, не те що ліків.
Її треба буде поховати, а в місті стільки мертвих тіл щодня, що грифи і марабу ще двадцять років житимуть на центральних вулицях, наче ті голуби в Венеції. Саме цієї миті треба шукати можливість телефонувати її синові в США. Який приїде лише через десять років... Усе ж ясно, правда?”
―
Писати війну
Share this quote:
Friends Who Liked This Quote
To see what your friends thought of this quote, please sign up!
0 likes
All Members Who Liked This Quote
None yet!
This Quote Is From
Browse By Tag
- love (101875)
- life (80228)
- inspirational (76640)
- humor (44565)
- philosophy (31314)
- inspirational-quotes (29079)
- god (27013)
- truth (24883)
- wisdom (24869)
- romance (24513)
- poetry (23525)
- life-lessons (22796)
- quotes (21206)
- death (20678)
- happiness (19059)
- hope (18725)
- faith (18560)
- inspiration (17722)
- spirituality (15886)
- relationships (15765)
- motivational (15701)
- religion (15473)
- life-quotes (15465)
- love-quotes (15070)
- writing (15012)
- success (14222)
- motivation (13630)
- time (12939)
- motivational-quotes (12246)
- science (12180)

