“Добре було йому, наче томилась його душа в тісній клітці, а це відчинили в тій клітці дверцята, випустили душу на волю - милуйся всім, утішайся і місяцем повним та жовтим, і цією по-нічному зажурено-усміхненою дорогою, пий повітря, яке не просто повітря, а прохолодна ласка


*родинне вогнище*”