“Аня міркувала про те, що кінця, тобто смерті, не можна по-справжньому боятися — занадто вона велика та всеохопна. Боятися можна чогось дрібнішого, ближчого. Наприклад, не змогти сказати все, що хотів сказати. Чи боятися, що скажеш усе, а тебе однаково не зрозуміють.”