“Потім вона уявила спітнілий келих білого сухого, сир, хамон, оливки й котнула слину. Ось чого їй справді хотілося. Не робити закупи, не крутитися по господарству („Ото така з тебе хазяйка?“ — залунав голос матері), а поринути в затишний момент мікрогедонізму, який вона мала змогу собі дозволити.”