“Парадоксально, але страх робить росіянина більш говірким, бо він має «продати» в цей час свою історію. У російських в'язницях є шанс, що хороша історія запам'ятається, а це означає, що до позбавленого волі «з історією» будуть ставитися краще. Проте вже за кілька місяців, зрозумівши, що з ними всіма справді поводяться однаково і як належить згідно з Женевською конвенцією, а відсутність фізичних покарань - не просто красиві слова, вони закриваються й більше не бажають спілкуватись або ж говорять лише вигідні їм речі. Кожен розуміє, що рано чи пізно повернеться на батьківщину.”